Я заглядаю в твою душу через очі,
Крізь кілометри і ранкову білизну...
Тебе думками огортаю серед ночі,
Таку оголену, гарячу, мовчазну...
Немов агат, на твоїх грудях засинаю,
Таких відкритих, оксамитових, палких...
В твоїх світах я сам себе щодня шукаю,
Бреду в трояндах ще неторканих, п'янких...
Я мов горнятко із глінтвейном у долонях,
Лишаюсь присмаком кориці на вустах,
Неначе сива волосина в твоїх скронях,
Немов тюльпан в твоїх омріяних полях.
Я заглядаю в твою душу через очі,
Крізь кілометри і ранкову білизну...
Я чую серцем твою сповідь серед ночі,
Таку відверту, незбагненну, мовчазну...
***
Дякую Вам щиро, прошу вибачення, що не завжди відповідаю, немала часу... Мені самій дивно, невже він одиниці вартує, навіть не двійки мабуть випадково... Незнаю... Дякую Вам за підтримку!!!