Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Сімейний оберіг / проза / - ВІРШ


Ніна Незламна: Сімейний оберіг    / проза / - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 31

Пошук


Перевірка розміру




Сімейний оберіг / проза /

Ніна Незламна :: Сімейний оберіг    / проза /
Вчора ввечері хурделило… Веселився вітер, кружляв в танці з пухкими іскристими сніжинками. На ранок все потопало під білим пухом, а де –інде невеличкий морозець прикрив сріблястим інеєм. На гілках дерев лежали купи снігу, а кущі ж наче сховалися під широкими білосніжними шапками, як подивитися здалеку, вони ввижалися низенькими хатками. З вікна, наче рукою подати, здавалося ледь нахилившись, можна дістати грона калини. Її гілки добре нахилилися під вагою снігу, рум`янощокі грона виблискували на сонці. Олексій, висунувши голову з під ковдри, ще лежав в ліжку, задивлявся в вікно, любувався видом. Він проживає з батьками в п`ятиповерховому будинку, в двокімнатній квартирі на другому поверсі. Сьогодні пізно проснувся…. Всі в клопотах в передноворічну ніч, а в нього ввечері, в центрі міста перше побачення з Вікою. Самому було доволі дивно, як зміг зважитися на такий крок, знайомство через ОLX визивало усмішку. А почалося все це, десь близько місяця назад…. Олексій вже три роки поспіль працював диспетчером при Відділенні залізниці, мав непогану платню. Хоча й мав дешевенький ноутбук, з яким ходив на роботу, але давно мріяв собі купити сучасний комп`ютер. Виваливши не маленькі гроші, як говорила його мама, задовольнив своє бажання. Встановивши його в кутку своєї кімнати, він задоволено крутився на комп`ютерному кріслі, катався на ньому від столу до вікна і назад. Мама сиділа в м`якому кріслі, посміхаючись з цікавістю спостерігала за сином, - Ти тішишся, як дитя… Наче, як маленький…. Пригадуєш, як ми з татом, тобі на день народження купили пожарну машину на батарейках ? Скільки радості було, геть спати з нею ліг… Олексій зморщив носа, від спогадів блиском горіли очі, легка усмішка на обличчі, - Пригадую, як зранку шукав, ледь не плакав. А ти її в коробку поклала й заховала під ліжко. Ох і сердитий я тоді на вас був. Це добре пам`ятаю. Мати встаючи з крісла сказала, - Тобі треба кактус купити, поставити навпроти комп`ютера, кажуть випромінювання забирає на себе. Хлопець, поправивши русяве волосся, що спало на чоло, відповів, - Я то не вірю в це, але може ти мені сама купиш… Це ж треба йти в магазин «Квіти», я чесно й не пам`ятаю коли там був. Мати хитаючи головою заперечила, - Е ні! Куплю, ще не такий, не сподобається. Он сорочку подарувала, то не догодила, ти вже сам синку, сам. А то може, ще скажеш, щоб дружину тобі знайшла. Вже двадцять п`ять років минуло, все то на роботі, то вдома, не бачу, щоб біг на побачення. Тому й квіти не купуєш… Дорослішай вже, гадаю в дитячі ігри на ньому грати не будеш… Олексій задумуючись задивлявся в вікно, правду мама говорить, треба дорослішати. Але ж не так легко знайти порядну дівчину, ну навіть молоду жіночку. Он на роботі Таня така славна, розійшлася з чоловіком. Шкода дитину має та і старша на два роки, варіант відпадає. А де, ще можна познайомитися, в кав` ярні, де тусується молодь, не люблю ходити, не моє… Через пару днів він повністю заглибився в комп`ютер. Задумав подивитися картинки кімнатних кактусів. Від кількості різних видів, розбігалися очі… Від простих з великими голками йому ставало моторошно, здавалося, що ось – ось вколеться, а квітучі - їх кольори йому нагадали весну, дуже сподобалися, краса та й годі, невже і в мене вдома можуть зацвісти ? Зацікавленість зробила свою справу, не вагаючись зайшов на сайт ОLX. Доволі здивувався, що в його містечку такий великий вибір кактусів. Йому сподобалося два кактуси, один з рожевими квіточками, а інший з темно - синьою квіткою. І поряд декілька маленьких, пухнастих кактусів в маленьких горшках. На жаль під кактусами замість ціни було написано - «ціна договірна» , він помітив, що адресат був один. О! Напевно прямо хтось займається цим. Перед очима мелькала реклама, коли йому прийшла відповідь, для спілкування отримав телефонний номер. І чому не написати ціну відразу, хоча це й майже не важливо та врешті передзвоню, це ж не важко зробити. Від здивування піднялись брови, коли почув молоденький голос і тут, же сам для себе несподівано надавив на червону кнопку. В емоціях сказав, - Фу - ти, дурень безтолковий! Злякався чи що? І від чого? Чи від здивування, що почув молодий голос? Повівся точно, як хлопчисько, картав себе в душі. Такого, ще не було зі мною, але ж доволі приємний голос і хто вона, через яку зніяковів раптово?! У голові кружляла думка, а що можливо й правда продає кактуси, чи то така пастка, щоб познайомитися? Зразу такий час, що дівчата можуть піти на хитрість, щоб зачепитися, за що - небудь, познайомитися та згодом запросити на побачення. Поглянув на годинник, стрілки показували на двадцять першу, трохи запізно, але відступати нема бажання, скажуть якийсь *** передзвонив і виключився. І він рішуче знову набрав номер. Віка сиділа за столом, коли вдруге з телефону залунала мелодійна музика. - Чи хтось жартує, чи помилково… , – здивувалася в голос, побачивши той самий номер, що висвітився напередодні. Дівчина, ще не збиралася лягати спати, хоча після випитої напередодні чашечки кави настрій поліпшився та відчувала, що справи кепські, напевно підхопила вірус, бо часто чихала. Почекаю, вирішила взяти на витримку, хай побіситься трохи… Та спохватившись, коли мелодія втретє закінчувалася, відповіла, - Ало! Я вся уваги, слухаю вас! Олексій намагався говорити спокійно, виважено, - Доброго вечора пані! Ви вибачте, я дзвоню з приводу кактуса, ви продаєте? В відповідь почув чихання, а потім відповідь, Звичайно продаю, звичайно, навіщо б я подавала об`яву в ОLX. Тут наче його біс штовхнув у спину, - А, що кактуси вилікувати вас не в змозі, чую напевно хворі. Чи то хтось інший? Він сказав і відразу пошкодував про свою поведінку. Мама каже дорослішай, яке там , така безглузда поведінка роздратувала його, мовчав, чекав відповіді. На кілька секунд запала тиша. Потім тихо, наче десь здалеку, в телефоні почув чийсь жіночий голос, - Випий чаю, він з лимоном. Ти ліки випила? От халепа, точно хворіє, а я, як той ідіот і голосно в телефон, - Ви мене вибачте я передзвоню через декілька днів, ви одужуйте. Дівчина відразу відповіла, - Я вам маякну, коли мені покращає. Вибачте, три дні, як подала кактуси на продаж, не думала, що так швидко хтось передзвонить, а тут і правда така напасть - грипую. - До побачення. Видужуйте! - тихо видавив з себе. А потім посміхнувшись, сам до себе в голос, - А голосок милий… Ой, що це я, як кіт на сметану… Треба було запитати ім`я, лягаючи спати, думав про неї , голосок то милий, а з виду яка? Скільки років? Чи захоче зустрітися? А може заміжня? А потім сам себе зупинив, а чи не забагато думок перед сном… Врешті ж якось маю побачити кактуси, не буде ж пересилати поштою, це в одному містечку. Так, засинаючи, планував, завтра треба терміново йти в перукарню, бо вже заріс, мама каже став схожий на Тарзана. Минуло три дні… Ввечері він сидів за комп`ютером, зареєструвався на сайті » Фейсбук», шукав однокласників, коли задзвонив телефон і виключився. О! Напевно вона, недовго хворіла, хто б ще міг бути. Всі ці дні думав про неї і чого й сам не знав. Її голос переслідував його, як мана. О, як не заміжня, хай дасть адресу у фейсбуці, побачити б її, біленька ,чи чорнява? І цікаво очі які? Хай би, як небо голубенькі, світлі і привітні, тільки не чорні. Можливо ті квіти, кактуси, хоч і колючі та стануть єднанням долі. Голосно калатало серце, відчував, як у вухах і скронях стукає кров. Що буде, то буде, рішуче набрав номер телефону, - Добрий вечір! Йому відповів милий голос, - Гадаю добрий! Почувши, задоволено хитнув головою, продовжив, - Мене звати Олексій. Мені сподобалися ваші два квітучі кактуси, хочу один з них придбати. Скажіть мені ціну і куди та в який час я зможу підійти, щоб його забрати. Який з них, я вирішу коли побачу, так можна? Він почув в голосі переміну, відчував, що швидше за все зраділа. Мелодійний голос, наче витримав якусь паузу, а потім дівчина сказала, - До речі мене звати Віка. Ви знаєте, я сьогодні вночі їду до Києва на сесію, за три тижні повернуся, тоді й прийдете. Можна звичайно мамі сказати, щоб вас зустріла, якщо терміново, як ні, то тоді вже, як повернуся. - Адресу дасте? - поспішив запитати. - То вам терміново? - в голосі відчувалося здивування. - Ні – ні… Гаразд приїдете з сесії, дасте про себе знати. Удачі вам! - сказавши , відчував, що повівся трохи безглуздо, нащо було питати зараз адресу, чекав, що вона скаже. - Добре, дякую, на добраніч, - пролунало в відповідь. Віка дивлячись у вікно замислилася, а може мені його заінтригувати, хай трішки почекає, ще передзвонить, здається молодий хлопець, не одружений. Загалом такі речі купують жінки, зробила висновки. Вона зникла, а він все ще тримав телефон біля вуха. Йому, ще хотілося з нею про, щось поговорити, щоб почути той ніжний голос. Після розмови, ще довго щось читав за комп`ютером, відкривав інші сайти та те, що було перед очима, нічого не сприймав. Якась магія, чи, що в її голосі, що так подіяла на мене, дивувався собі сам. Пройшов час… До Нового року залишилося три дні. Олексій, ще валявся в ліжку, коли задзвонив телефон, висвітився її номер. Ну нарешті… Стільки вільних вечорів, стільки й часу думками про неї. Навіть була думка за телефонним номером дізнатися адресу, якщо не передзвонить до Нового року. Як добре, що не забула, здавалося був спокійним та в душі відчував хвилювання. - Добрий день, це я Віка, дзвоню з приводу кактусів. Він намагався говорити бадьорим голосом, але спокійно сказав, - Доброго дня ! О! До речі, коли дасте адресу, що я прийшов за кактусами? - То ви не передумали! Гаразд, знаєте, зараз на часі підготовка до Нового року. Ну, то прибирання, то щось інше, щось смачненьке приготувати. Можливо ми вирішимо це питання після Нового року? Олексій потягнувся в ліжку, відчув чоловічу силу, приємно, тепло на душі, хоч співай, весело до неї, - У - ва, то ви вмієте готувати, напевно годите чоловікові, так? Вона сміялася, сміх нагадав спів синички, чому зробив таке порівняння і сам дивувався такій кмітливості. Після сміху, якесь шарудіння і її голос, - Ще ні,! В мене чоловік в проекті, так через рік – другий. Мені іще півтора року залишилося вчитися, отримаю диплом, тоді вже можна й закохатися, а зараз не на часі. Її слова його розсмішили. Ну і ну плани, подумав і сказав, - А у вас, що квіти цвітуть теж по вашій забаганці, бо ви їм наказуєте? Запала тиша… Віка чомусь зніяковіла, а потім тихо, вже не рішуче, - Ви знаєте, ну гаразд, якщо ви не проти, прийдіть , завтра, чи після завтра, після обіду для мене так зручніше, що скажете? -Та, я хоч сьогодні і хоч зараз, в мене вихідний день. А завтра я на роботі цілий день, - не поспішаючи запропонував Олексій. - Ні сьогодні відпадає, мама на роботі, а без мами я нікого в квартиру не впускаю, вибачте. А далі сплануйте самі, пропонуйте коли вам виходить краще. Що до мене, я пішла в відпустку, тож кожного дня вдома . - Віко, я тридцять першого числа з нічної зміни, виходить в цей день було б краще, що скажете? Хоча я розумію такий день, всі в клопотах, як ви кажете. Ви напевно десь зустрічаєте Новий рік?! Йому здалося, що вона грає в мовчанку. Тихо… А потім не дочекавшись відповіді випалив, - А давайте краще зустрінемося на площі, біля ялинки разом зустрінемо Новий рік, а потім , як ви не проти, підемо до вас, заберу кактус. Ви тільки скажіть, як я вас розпізнаю, може ви в фейсбуці зареєстровані, щоб вас побачив? От телепень, сварив себе в душі, можливо в неї хтось є і запитав, - Чи відкаже? Він почув легеньке хіхікання, а потім вона весело сказала, - Це, що спочатку побачення, а потім кактуси? Як розуміти вашу пропозицію? Він замислився, відчував, що вона фліртує з ним. Ох, вже ці дівчата, напевно зовсім молоденька, стоп, але ж скоро закінчує навчання і працює, значить років дев`ятнадцять – двадцять є, розмірковував про себе. Віка раптово виключилася… - Катастрофа - раптово голосно вигукнув на всю кімнату. А потім злетів з ліжка почав віджиматися на полу. В голові гуділи бджоли; ні, як хочеш так і вважай та я хочу побачити, яка ти… Твій милий голос то наче пташиний спів Якби мав крила, то до тебе вже б летів Нехай кактуси - як привід поєднання Може й проснеться те почуття - кохання… Погнався вітром в душ, сердитий сам на себе, дубовим віником шмагав, вже доволі розчервоніле тіло.. _-Зараз чекай, лиш не зникай, прийшов до тями, нехай так буде, хай буде спочатку побачення із вами, а потім… Так, досить базікати! Задоволений вискочив з душу, швидко всунувся в штани й сорочку, набрав номер телефону. В вухах наче оглух, задивляючись в одну точку, слухав мелодію .Вона вже закінчилася , пішов повтор… Раптом почув її голос, - Віко! Це я, Олексій! Давайте о двадцять другій зустрінемося, в центрі міста, біля ялинки. Вони спілкувалися хвилин п`ять, домовилися, як розпізнають один одного…. Вона, морщила носика, моргала в дзеркало, що висіло на стіні, трохи збоку від комп`ютера. Її голубі оченята сяяли радістю… Коли попрощалися, Олексій рукою витер спітнілий лоб. Це, якесь божевілля, чим вона так манить ? Трохи терпіння, вмовляв себе, побачу, що то за пташечка…. Блиск кришталю на вікнах будинків мерехтів, переливався, вигравав різними кольорами вогнів, здалеку в гірляндах виднілися сяючі ялинки. Знову й знову чути веселу музику і сміх, час від часу неподалік вихлопи петард… Олексій хвилюючись, підходив ближче до центру рідного містечка. Гаряче дихання в повітря спричиняло пару, яка від вітру прилягала до махрового шарфа. Йому здавалося, що від хвилювання втратить голову, сміявся про себе, мабуть, як подивитися збоку, виглядаю хлопчиськом. Та побачивши її , на сходах мерії біля площі, ледь не зашпортнувся. Ні зразу не підійду, можливо й не вона, глянув на годинник, за п*ять хвилин двадцять друга, напевно вона…. Струнка, в чорному пуховику, під пояс, його низ і рукава біля зап`ястя виділялися білими стрічками, комір з лебединого пуху і така ж шапочка, з під якої виднілося русяве волосся. Здаля зирнув, так – так не чорнява, добре, що стоїть навпроти вікна з ілюмінаціями, роздивлюся її. Ховав троянду під пальто, щоб не відразу пізнала його. Була домовленість, що він буде тримати в руках червону троянду. На височеньких підборах чобітки придавали їй стрункості, подумав, як берізка під снігом, а які ж очі? І посміхаючись направився до неї…… Їм було легко розмовляти, наче знали один одного не один рік, погляди бентежили серця. Він навіть не міг уявити, що знайшов ту, яка припала до душі. А її очі голубі, про які він мріяв, час від часу іскрились при розмові. Краса губ, кольору стиглої вишні, манила доторкнутись…. Гучні салюти й весела музика, підіймали настрій… Пройшло два роки…. В передноворічну ніч, на другому поверсі однокімнатної квартири гучно грала музика…. У своїй квартирі вони вперше удвох зустрічали Новий рік. На заскленому балконі мерехтіли яскраві ілюмінації, освітлювали оберіг молодої сім`ї – квітучі кактуси. В кімнаті з телевізора чути промову президента. Віка, в пишній сукні задивлялася в вікно, пригадувала першу зустріч. Олексій підійшов до неї з двома фужерами апельсинового соку, ніжно поцілував в уста, - Давай моя небесна феє, вип`ємо за нас! За наше майбутнє! Кольорові салюти і феєрверки раз у раз іскрами освітлювали містечко ї їх щасливі обличчя. Він ніжно рукою обіймав за округлену талію і вкотре відчував тепло від погляду, топився в її голубих, закоханих очах….. Січень 2019р

ID: 826754
Рубрика: Проза
дата надходження: 25.02.2019 07:17:30
© дата внесення змiн: 25.02.2019 07:36:33
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 27 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: НАДЕЖДА М., Любов Іванова, Тетяна Горобець (MERSEDES), ТАИСИЯ, Тома, Ніна-Марія, Юлія Еней, КВолынский, Ганна Верес, Веселенька Дачниця, Світлая (Світлана Пирогова), Лилея, Капелька, Valentyna_S
Прочитаний усіма відвідувачами (136)
В тому числі авторами сайту (45) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.
Сторінки (3):  назад [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Вячеслав Рындин, 19.04.2019 - 13:11
32 give_rose hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар Вячеслав Рындин, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! give_rose 21 22 22
 
Ольга Калина, 14.03.2019 - 10:32
12 12 Гарно написано, приємно! Із задоволенням прочитала ще раз.. Я мабуть, читала на ФБ., а можливо і тут, але не написала відгук. give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар Ольга Калина, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Олю напевно в ФБ читали. Всього найкращого Вам! give_rose give_rose 22 22 21
 
Юлія Еней, 14.03.2019 - 10:29
Чудовий твір, люблю такі історії! 12 16 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар Юлія Еней, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую!Рада,що сподобалась проза. give_rose 22 22 21
 
16 16 16 Так затишно і романтично, що не можна відірватися. З великим задоволенням забираю в обране flo32 flo32
 
Ніна Незламна відповів на коментар Веселенька Дачниця, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Рада,що сподобалася проза. Успіхів Вам! give_rose give_rose give_rose 22 22 21
 
Гарно 12
 
Ніна Незламна відповів на коментар Кирилл Падухевич, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! give_rose 21 22 22
 
Lana P., 06.03.2019 - 21:33
з насолодою прочитаю, дякую!
 
Ніна Незламна відповів на коментар Lana P., 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Успіхів Вам! give_rose 21 22 22
 
Lana P. відповів на коментар Lana P., 07.03.2019 - 01:40
flo30 Дуже гарно написали! З насолодою прочитала flo24 і мені подобаються квіти кактусів flo29 як і Ваш твір flo29
 
Ніна Незламна відповів на коментар Lana P., 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна! Завжди Вам рада. give_rose give_rose give_rose 21 22 22
 
Galkka2, 06.03.2019 - 12:22
Мала, завдяки вам, що цікавого почитати в обідню перерву) дякую
 
Ніна Незламна відповів на коментар Galkka2, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! Завжди Вам рада! Гарного весняного настрою Вам! give_rose give_rose give_rose 21 22 22
 
Артур Сіренко, 05.03.2019 - 20:35
Цікавий текст! give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар Артур Сіренко, 01.01.1970 - 03:00
Вітаю! Щиро дякую! give_rose 21 22 22
 
ВАЛЕНТИНАV, 05.03.2019 - 18:24
Дяку, сподобалоь. Нехай щастить в майбутньому молодій парі. Попереду ціле Життя, з його нелегкими випробуваннями...
 
Ніна Незламна відповів на коментар ВАЛЕНТИНАV, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! Рада Вам! give_rose give_rose give_rose 22 22 21
 
Любов Іванова, 02.03.2019 - 18:08
От тобі і кактуси!!!! 12 12 12 12 019 inlove icon_flower icon_flower icon_flower icon_flower icon_flower tender ko sp
 
Ніна Незламна відповів на коментар Любов Іванова, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Любочко!Рада Вам! give_rose 21 22 22
 
Олена Жежук, 26.02.2019 - 22:16
Легко, цікаво пишете. 12 16 flo11
 
Ніна Незламна відповів на коментар Олена Жежук, 01.01.1970 - 03:00
Рада Вам! Щиро дякую! give_rose 21 22 22
 
Лілія Левицька, 26.02.2019 - 18:36
Прекрасно написали. І поєднались у коханні долі. Дві долі злились в доленьку одну 16 16 give_rose give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар Лілія Левицька, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! Завжди рада Вам! give_rose give_rose give_rose 21 22 22
 
Капелька, 25.02.2019 - 23:12
12 flo36 shr Чарівна краса справжнього кохання ця прекрасна проза!Майстерно передано щирі,ніжні почуття!Дуже сподобалося!Радий що двоє закоханних знайшли щасливу долю! 16 42 flo22 43 16
 
Ніна Незламна відповів на коментар Капелька, 01.01.1970 - 03:00
Я щиро дякую Вам!Рада,що завітали!. Успіхів Вам і натхнення!!! give_rose 21 22 22
 
Маг Грінчук, 25.02.2019 - 22:42
12 12 12 16 give_rose hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар Маг Грінчук, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! give_rose 21 22 22
 

Сторінки (3):  назад [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Звичка
СУЛ: - практика, манери, стиль...
Синонім до слова:  Звичка
Ольга Ратинська: - Приліпучка
Синонім до слова:  Звичка
Оксана Батицька: - Пристрасть(має звичку)
Синонім до слова:  Звичка
Оксана Батицька: - Навичка
Синонім до слова:  Довкілля
Василь Стасюк: - Виднокрай
Синонім до слова:  Звичка
Genyk: - Заїздуля
Знайти несловникові синоніми до слова:  Звичка
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  пульт телевізора
Вячеслав Рындин: - клондайк микробов
Синонім до слова:  пристосуванець
Володимир Осінній: - Верхнього бранець
Синонім до слова:  пристосуванець
dashavsky: - Нахлібник. Ж...лиз.
Синонім до слова:  пристосуванець
Катерина Собова: - :12: Присмоктувач
Синонім до слова:  пристосуванець
Genyk: - Водяний
Синонім до слова:  пристосуванець
Orfey: - Человекохамелеонец
Знайти несловникові синоніми до слова:  пристосуванець
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Охоронець
Master-capt: - Часовий,Караульний.Вартовий.
Синонім до слова:  Охоронець
Master-capt: - Вертухай. Ангел. Зберігач.
Синонім до слова:  Охоронець
Svitlana_Belyakova: - вартовий
Синонім до слова:  Ризик
Genyk: - фіфтін
Синонім до слова:  Телепень
Стася Сум: - немудрик, тугохідько, габздамозг
Синонім до слова:  Охоронець
Стася Сум: - спикурИ габздАмені
Синонім до слова:  Ризик
Svitlana_Belyakova: - Передчуття різких змін
Синонім до слова:  Телепень
Майстер Слова: - Довбень
Синонім до слова:  Охоронець
Валентина Рубан: - :12: Прекрасно :flo12: :flo11: :flo12:
Синонім до слова:  Довкілля
Майстер Слова: - Не я
Синонім до слова:  Хліб
Майстер Слова: - Сухарь
Синонім до слова:  Охоронець
Майстер Слова: - Гвардієць
Синонім до слова:  Лавка
СОЛНЕЧНАЯ: - Твердосид
Синонім до слова:  пульт телевізора
СОЛНЕЧНАЯ: - кнопкоправ
Синонім до слова:  Вікно
СОЛНЕЧНАЯ: - Продувник,сонцесвіт
Синонім до слова:  Хліб
СОЛНЕЧНАЯ: - НасИтник,буханЕць
Синонім до слова:  Довкілля
СОЛНЕЧНАЯ: - землесвіт
Синонім до слова:  збагнути
СОЛНЕЧНАЯ: - дотелепать
Синонім до слова:  крісло
СОЛНЕЧНАЯ: - подпопник
Синонім до слова:  крісло
Genyk: - Задотримач
Синонім до слова:  Мереживо
Svitlana_Belyakova: - визерунок павутинка
Синонім до слова:  збагнути
Svitlana_Belyakova: - конче дійшло
Синонім до слова:  Мереживо
ЮНата: - плетиво
Синонім до слова:  Довкілля
ЮНата: - виднокруг
Синонім до слова:  збагнути
ЮНата: - дотумкати
Синонім до слова:  Хліб
Genyk: - Головавсіх
Нові твори