Як можна так народ не поважати
Вбивати. різати, топтати.
Як можна так країну не любити,
В якій так хочуть ваші діти жити.
Ви владарі: і деспоти й тирани,
невже вас не болять народні рани.
Адже вони вам дали в руки владу,
А ви не можете навести ладу.
Невже ви думаєте, що без народу,
Без імені, без батька і без роду.
Ви зможете на цій землі прожити
І так як ви хазяйнувати і творити.
В металобрух ви кинули заводи
І фабрики роздали на поталу
Війною хочете усі гріхи прикрити,
Людей у кабалу завербували.
Оце всі вші справи і діла.
Яка ж була країна золота!
І надра найбагатіші у світі.
Чому ж тоді на заробітках діти?
В чужій країні без родини і сім"ї
Розхристані, знедолені, без хати і землі.
Вони блукають, як байстрята по-під тинню
І продають останню сорочину,
Щоб своїх діток всіх прогодувати,
Щоби добробут нести в свої хати,
Щоб процвітала наша Україна.
І щоб щаслива була вся родина.
Задумайтесь, ви владарі безбожні.
Не думайте, що все з собою заберете.
І не важливо там,наскільки ви спроможні.
З прокльонами у землю увійдете.
