Розсердилась зима на світ
І гнів свій обернула в лід,
Засипала снігами край.
Тепер хурделиці - розмай.
Не видно звірини ніде.
Птахів, машин, також людей
Поменшало. Хоча ще є:
У переметах хтось снує.
Зима лютує. Сила є.
Спочинку місту не дає.
Вже комунгоспу допекла:
Двори й дороги замела.
І ні піску, ні помела
Не вистачає. Ну й діла!
Лопат і техніки нема.
Стихійне лихо - ця зима!
