Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Крилата: КАЗКА "ОСЛИК ІАНЧИК" - ВІРШ


Крилата: КАЗКА "ОСЛИК ІАНЧИК" - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 42
Персональный ЧАТ *SELENA*
Персональный ЧАТ *Уляна Квітка*
Персональный ЧАТ Alfa
Персональный ЧАТ DaRk[ua]
Персональный ЧАТ Galkka2
Персональный ЧАТ Georg Sozdan
Персональный ЧАТ Keri.Dreamer
Персональный ЧАТ Lionet
Персональный ЧАТ Majra
Персональный ЧАТ Rekha
Персональный ЧАТ Vasya_2019
Персональный ЧАТ Євген уткін
Персональный ЧАТ Інна Рубан-Оленіч
Персональный ЧАТ Амадей
Персональный ЧАТ Анатолій В.
Персональный ЧАТ БылОсніжка
Персональный ЧАТ Віталій Назарук
Персональный ЧАТ Вадим Верц
Персональный ЧАТ Валентина Ланевич
Персональный ЧАТ Валентина Малая
Персональный ЧАТ Веселенька Дачниця
Персональный ЧАТ Веселий песиміст
Персональный ЧАТ Виктор Ситниченко
Персональный ЧАТ Володимир Кепич
Персональный ЧАТ Ганна Верес
Персональный ЧАТ Голоси
Персональный ЧАТ Дмитрий Дробин
Персональный ЧАТ Лінивий Євген
Персональный ЧАТ Лія Лембергська
Персональный ЧАТ Людмила Пономаренко
Персональный ЧАТ Мандрівник
Персональный ЧАТ Ніколя Петрович
Персональный ЧАТ Оксана Стадник
Персональный ЧАТ Полісянка
Персональный ЧАТ Потусторонний
Персональный ЧАТ Променистий менестрель
Персональный ЧАТ СОЛНЕЧНАЯ
Персональный ЧАТ Степан Вишиватін
Персональный ЧАТ Твоя Сніжинка
Персональный ЧАТ Юрій Цюрик
Персональный ЧАТ Яненсія
Персональный ЧАТ легчий

Пошук


Перевірка розміру




КАЗКА "ОСЛИК ІАНЧИК"

Мамі ослисі і татові ослу доля подарувала синка. Батьки назвали його Іанчиком. Ріс ослик дуже веселим і допитливим. Коли вранці вставав, то усміхався сонечку, що ніжно гладило його мордочку своїми промінцями, хмаркам, котрі пливли по небу, мов кораблики по синьому морі, калині, що росла під його вікном і простягала до Іанчика пелюстки-руки чи тішила його серце своїми червоними ягодами, і, звісно, матінці та татусеві, яких любив понад усе на світі. - Привіт, Іанчику, - казала мама, коли син прокидався. - Привіт, синочку. – промовляв татусь. - І вам два мої привіти, - відповідав ослик. Коли Іанчик злазив із ліжка, то ішов спершу до ванни, мив личко, вуха, чистив зуби, а тоді вдягав шкільну форму і йшов снідати на кухню. Звідти зранку завжди доносився приємний запах, від нього в ослика так ріс апетит, як росте трава після теплого дощу. Мама завжди готувала смачні сніданки. Син із задоволенням їх поїдав, а тоді дякував неньці за турботу, цьомкав її в щічку, брав наплічник з книжками та зошитами на спину та йшов до школи. Коли Іанчик заходив до свого першого класу, то вітався зі вчителькою та тими учнями, які прийшли до класу швидше за нього. При цьому широко розкривав мордочку і показував майже всі свої біленькі ціленькі блискучі зуби. Іанчик любив школу, він завжди уважно слухав учительку, старанно виконував завдання. За півтора місяця ослик вивчив майже всі букви алфавіту і навчився рахувати до п’ятдесят. Батьки раділи успіхам свого сина. Коли в мами було день народження, Іанчик їй малював квіти, а ще з татом пік морквяний торт. А коли свої уродини справляв тато, ослик малював йому машину і пік з мамою печиво – вівсяне, батько його найбільше любив. Якось ослик пішов гуляти в двір. Сів у пісочниці і став з піску ліпити фрукти та овочі. До нього підійшов коник. - Привіт, Іанчику, - мовив. - Привіт, Буланчику, - відповів йому ослик. - А що ти ліпиш? - Яблучко. - А навчи мене. - Навчу. Сідай коло мене. Показав ослик конику, як ліпити яблучко, а потім ще, як грушку і бурячок. - Дякую, тобі, Іанчику, - мовив Буланчик, - за науку, піду вже додому, починає смеркати. Подивлюся мультик та й піду спати. Завтра понеділок, мені вранці в садок іти. - І я піду, почитаю ще раз перед сном Букварик та й до ліжечка. - Ну, бувай! - І ти бувай, друже! Кожен день Іанчик проводив з користю для себе та інших. Тиждень, що минав, наприклад, в нього був наповнений такими добрими справами. У понеділок він навчив грати у футбол єнота Джудю. У вівторок виніс надвір мольберт, фарби, пензлик і став малювати квіти, що росли в квітнику під вікнами їхнього будинку. Намальовану картину збирався подарувати бабусі на день народження. Коли вдало завершив роботу, то ще навчив малювати дерево двох близняток-зебреняток, котрі стояли біля нього з відкритими від здивування мордочками і спостерігали за його творчим процесом. У середу Іанчик катався на роликах і навчив кабанчика Хрюлю кататися на них. (позичив йому свої). У четвер після того, як чотирирічний сусід-ослик Сльома впав і забив коліно і від болю розплакався, Іанчик прочитав йому казку. У п’ятницю з татом він посадив у дворі бузок. У суботу до обіду порохотягом визбирав пил з підлоги в усіх кімнатах, а по обіді навчив рахувати до десять п’ятирічного їжачка Шпичку. А в неділю… в неділю вирішив Іанчик піти до лісу. На це його підбив ведмедик-чотирикласник Чорна Лапа. - Ти ж любиш робити приємні сюрпризи батькам? – спитав ослика. - Люблю. - Ну ось. В тебе є можливість зробити сюрприз – назбирати грибів. Там, у лісі, їх хмари. - А звідки ти знаєш? - Я ходив до лісу з татом минулого тижня. Ослик не сказав батькам, що хоче йти до лісу з ведмедем, вирішив, що зробить їм сюрприз, коли прийде з грибами. Отож узяв торбину і вийшов. - Піду погуляю, - сказав мамі. - Гаразд. Вийшов ослик, а ведмедик уже чекає під сходами під’їзду. - Узяв торбину? - каже - Так. - То ходи. Пішли вони. Ліс був не далеко від їхнього дому – п'ятнадцять хвилин ходьби. Дотьопали швидко, ввійшли вглиб і … в ослика аж очі розбіглися від побаченого – біля кожного другого дерева – сім‘я грибочків, по три, по чотири, по п’ять при купці. Були серед них і підосичники, і підберезники, і боровики, а ще сироїжки та лисички. Набрали по торбині, сіли відпочити на пеньку. Аж тут білочка до них пристрибала та й каже: - А дайте-но мені, хлопці, хоч по грибочку. Вийшла я сьогодні з дому, та жодного грибка в своїй окрузі не знайшла. - То пошукай деінде, ми собі назбирали, дві години ходили, мучились, - мовив ведмідь. Опустила голову білка. А ослик їй і каже: - Не сумуй. Я дам тобі три грибочки. Ще ж багато залишиться. Виклав із торбини гриби, поклав на пеньок. - Ходи, - каже, - друже, мо’ ще назбираємо. - Стомився я. - То додому? - Пішли. Не зробили й десяти кроків, як тут їжачок-колючок перед ними виріс. - Добридень вам! – каже. - Добридень, їжаче, - відповідають друзі-грибники. - А що маєте в торбі? - Та гриби. - А дасте хоч зо три мені? - Ну, та певно, - каже ведмідь, - ми собі назбирали, дві години ходили по лісі, мучились. Засмутився колючий, опустив морду до землі. - Я шукав, - каже, - у своїй окрузі, але скрізь голо… А в мене троє діток. Будуть, мабуть, нині голодні. - Не журися, їжаче, дам тобі дванадцять грибків – тобі три, і кожному з твоїх діток по три, - мовив Іанчик. Витяг грибочки з торби та й поклав на стежечці. - Дякую уклінно, - мовив їжачок. - Як усе пороздаєш, то що додому принесеш? – спитав ведмідь. - Та ще кілька залишилось. Рушили вони далі. Аж тут лісникова жінка йде. - Привіт, шановні, - каже. - І вам привіт, - мовили ведмідь та ослик. - Грибів назбирали? - Так. - А чи не поділитесь зі мною? Я вже стара, ще й погано бачу, дві години ходила по лісі, нічого не знайшла. А мій чолові – лісник. хворий, у ліжку лежить, чекає, що я йому грибів принесу та з них юшки зварю. - То зваріть йому щось інше, - каже ведмідь, - ми собі грибів назбирали, дві години ходили по лісі, мучились. - Опустила голову старенька, розвернулась та й пошкандибала. - Заждіть,- каже Іанчик, - я дам вам грибів. Зупинилася бабуся, ослик підійшов до неї і висипав до її торби решту грибів, що у нього залишились. - Хай одужує ваш чоловік, - мовив. – Передавайте йому від нас вітання. - Дякую, добра дитино, - сказала бабуся і сльоза з радості покотилася по її зморщеній щоці. - І що ж ти принесеш додому? Де твій сюрприз? – спитав ведмідь ослика. - Не буде сюрпризу. Але я не міг інакше вчинити. - Я ж зміг. - Мабуть, в тебе тверде серце. Коли залишилося метрів зо сім до виходу з лісу, голосно закувала зозулька. Хлопці зупинилися. Раптом вони побачили якусь красиву жінку в золотій сукні і зі синьою накидкою на голові. Вона вийшла з-за кущів терену. - Вітаю вас! – мовила вона. - І ми вас вітаємо, - сказали ослик та ведмідь. - А що, хлопці, набрали грибів? - Та набрали, - каже ведмедик. – Тільки Іанчик всі свої гриби роздав тим, хто їх у нього просив. А у мене є. Ось, подивіться. І показав жінці торбу. Жінка плеснула тричі в долоні й зникла, наче ніколи й не стояла перед осликом та ведмедиком. Іанчик відчув, що торба в його руках враз якось поважчала. Заглянув до неї, аж там повно грибів, та всі товстенькі, свіженькі й чисті, - Що за чудо? – мовив він. – Дивись, ведмедику! Чорна Лапа подивився, скривився. Грибів у Іанчиковій торбі було більше, ніж у його, і на вигляд вони були кращими. - Мабуть, ця жінка, - сказав він, - якась фея. - Так, і не якась, а добра фея. - Повезло ж Іанчику!- подумав Чорна Лапа. - І чого я не роздав своїх грибів? Мав тепер їх більше і кращі. Іанчик приніс торбу з грибами в дім. Коли мама побачила їх, сплеснула руками. - Які вони ж гарні! – мовила. Вона зварила із дев’яти грибів юшку, а решту нанизала на три разки і повісила сушити, щоб мати на зиму. Ослик розповів матусі про свою лісову пригоду. Та обійняла його, поцілувала і сказала: - Добрий ти, сину! Пишаюся тобою. Але без дорослих більше ніколи не ходи до лісу. Бо у ньому не тільки добрі феї живуть, а й злі.

ID: 813073
Рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата надходження: 08.11.2018 13:45:17
© дата внесення змiн: 08.11.2018 13:45:17
автор: Крилата

Мені подобається 1 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (115)
В тому числі авторами сайту (3) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.




КОМЕНТАРІ

Крилата відповів на коментар Променистий менестрель, 08.11.2018 - 18:33
smile 16 39
 
Чудова повчальна казочка для дітвори. give_rose
 
Крилата відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 08.11.2018 - 16:21
16 21 22 Дякую.
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Звичка
євген уткін: - приче́пниця, прилипа́лка
Синонім до слова:  Звичка
Оксана Батицька: - Пристрасть(має звичку)
Синонім до слова:  Звичка
Оксана Батицька: - Навичка
Синонім до слова:  Довкілля
Василь Стасюк: - Виднокрай
Синонім до слова:  Звичка
Genyk: - Заїздуля
Знайти несловникові синоніми до слова:  Звичка
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  пульт телевізора
Вячеслав Рындин: - клондайк микробов
Синонім до слова:  пристосуванець
Володимир Осінній: - Верхнього бранець
Синонім до слова:  пристосуванець
dashavsky: - Нахлібник. Ж...лиз.
Синонім до слова:  пристосуванець
Катерина Собова: - :12: Присмоктувач
Синонім до слова:  пристосуванець
Genyk: - Водяний
Синонім до слова:  пристосуванець
Orfey: - Человекохамелеонец
Знайти несловникові синоніми до слова:  пристосуванець
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  Охоронець
Master-capt: - Часовий,Караульний.Вартовий.
Синонім до слова:  Охоронець
Master-capt: - Вертухай. Ангел. Зберігач.
Синонім до слова:  Охоронець
Svitlana_Belyakova: - вартовий
Синонім до слова:  Ризик
Genyk: - фіфтін
Синонім до слова:  Телепень
Стася Сум: - немудрик, тугохідько, габздамозг
Синонім до слова:  Охоронець
Стася Сум: - спикурИ габздАмені
Синонім до слова:  Ризик
Svitlana_Belyakova: - Передчуття різких змін
Синонім до слова:  Телепень
Майстер Слова: - Довбень
Синонім до слова:  Охоронець
Валентина Рубан: - :12: Прекрасно :flo12: :flo11: :flo12:
Синонім до слова:  Довкілля
Майстер Слова: - Не я
Синонім до слова:  Хліб
Майстер Слова: - Сухарь
Синонім до слова:  Охоронець
Майстер Слова: - Гвардієць
Синонім до слова:  Лавка
СОЛНЕЧНАЯ: - Твердосид
Синонім до слова:  пульт телевізора
СОЛНЕЧНАЯ: - кнопкоправ
Синонім до слова:  Вікно
СОЛНЕЧНАЯ: - Продувник,сонцесвіт
Синонім до слова:  Хліб
СОЛНЕЧНАЯ: - НасИтник,буханЕць
Синонім до слова:  Довкілля
СОЛНЕЧНАЯ: - землесвіт
Синонім до слова:  збагнути
СОЛНЕЧНАЯ: - дотелепать
Синонім до слова:  крісло
СОЛНЕЧНАЯ: - подпопник
Синонім до слова:  крісло
Genyk: - Задотримач
Синонім до слова:  Мереживо
Svitlana_Belyakova: - визерунок павутинка
Синонім до слова:  збагнути
Svitlana_Belyakova: - конче дійшло
Синонім до слова:  Мереживо
ЮНата: - плетиво
Синонім до слова:  Довкілля
ЮНата: - виднокруг
Синонім до слова:  збагнути
ЮНата: - дотумкати
Синонім до слова:  Хліб
Genyk: - Головавсіх
Синонім до слова:  Ризик
Genyk: - Шампанзик
Нові твори