UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ТУМАННОСТІ ПАВУТИНЬ - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк, 07.10.2018 - 17:04
скільки намірів і зусиль покладенона обживання пустель і чужих святинь... ...може, уперті земні труди – як сади молоді, і ще не приспіла пора плодів? Найперше нагромаджуємо матеріальні скарби, щоб обжитися в цьому земному житті, а про духовні у суєті мирській забуваємо... Мудро про вагоме.  
Валя Савелюк відповів на коментар I.Teрен, 06.10.2018 - 08:17
19 Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить, і де підкопують злодії і викрадають. 20 Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ані хробацтво не нівечить і де злодії не пробивають стін і не викрадають. 21 Бо де твій скарб, там буде і твоє серце. Фея Світла, 05.10.2018 - 19:56
"…може, уперті земні труди –як сади молоді" Якби хтось відповів... А поки є тільки запитання 
Валя Савелюк відповів на коментар Фея Світла, 06.10.2018 - 08:44
може, Феєчко, нам самим довірено обирати відповіді на свої запитання  ось була зі мною така пригода: я йшла на роботу звичним тротуаром і око моє випадково зачепило повідомлення, що виграш на лотерею уже становить кілька мільонів; от би... - подумала я мимохіть; і на внутрішньому екрані ожила "картинка", як я заходжу в примішення ощадбанку, купую лотерею, закреслюю якісь там цифри і лотерея виграє оскільки так приходять вірші і цим "картинкам" я звикла вірити, то й справді увійшла до приміщення ощадбанку, купила лотерею... постояла кілька хвилин біля столика, наслухаючи, чи не з"явиться підказка, які цифри закреслити, щоб лотерея виграла, але внутрішній екран нічого не транслював і ніяких "ідей" іншими каналами (інтуїтивними) не надходило - підказки не було, то я, зібгавши лотерейний білетик порожнім, кинула його у корзину зі сміттям та й пішла на роботу - не вірю я в лотерейні виграші для себе і ніколи не вірила; увечері, їдучи додому, згадала цю смішну ситуацію і знов "пішла" картинка, як я роздумую, прислухаючись, які цифри закреслити, але інтуїція нічого не підказує, смішно - подумала про себе, і знов "пішла трансляція" як викидаю того папірця і йду геть - і тут мене "питають" (виникає внутрішній діалог): то чом же ти не закреслила ті 6 цифр? - бо не знала, які треба було закреслити, щоб виграти, не чула і не бачила "підказки", - відповіла я: на це мені зауважили: "які цифри ТИ закреслила б - такі і виграли б..." - я мовчки охнула і зрозуміла в чому була суть ТОГО моменту, але одразу ж і зрозуміла, що ТОЙ момент уже минув - а вірила б собі, може й виграла б тих грошей і утрясла б свої фінансові труднощі - хотіли допомогти (може то і є провидіння) але я залишилася вірною собі - маловірною тобто
Анно Доміні відповів на коментар Валя Савелюк, 06.10.2018 - 10:34
Даруйте за втручання; а мені здається, що то не маловірність - а просто небажання випробовувати Провидіння. Ну, в моєму випадку - точно (саме тому я ніколи в лотерею не граю). З іншого боку, лише десять праведників могли б урятувати собою ціле місто - маю на увазі, що світ тримається на них, а не на масі, так що - хтозна? та тепер уже не перевіриш цього. Сподіваюсь, Ви розумієте, про що я 
Валя Савелюк відповів на коментар Анно Доміні, 06.10.2018 - 18:09
тоді була гостра скрута з грішми і, певно, я багато про ту скруту думала, то ті, хто слухають наші думки - Друзі, чи Друг, як я називаю, (інші називають підсвідомістю)прикинули, де можна взяти тих папірців, які вирішили б ту скруту - ну і вказали на випадковий напис про суму, що випаде на виграшну лотерею - це ж не красти і не вбивати когось за гроші, а заробити стільки можливості не було (у мене точно) - то чому б і ні, але є межа їхньому втручанню в наші справи, тому... щоб не порушувати встановленого порядку підказали, що могли(чи на що мали право) - а вже як би там сталося, що спочатку я написала б цифри, а вже потім випали б саме такі виграшні номери - то вже... Бог знає - це в нашому світі вважалось би дивом-чудом, а якщо брати ширше нашого сприйняття реальності, то може то було б цілком у порядку речей, хто зна... врешті, все існуюче і суще належить Богові і Він може розпоряджатися всім за власним розсудом)) але я не про те писала Феї, там хотіла сказати, що ми - люди - часто не дооцінюємо своїх можливостей, не знаємо про них і мало собі і в себе віримо, я також дякую, пані Анно, і приємно завжди говорити з Вами, якщо навіть ми говоримо про відмінні якісь нюанси - зате однієї і тієї ж Любові  
Фея Світла відповів на коментар Валя Савелюк, 06.10.2018 - 20:29
І я так вважаю. Ми самі творимо свій світ: спочатку думками, а потім діями. Треба прислухатися до свого внутрішнього голосу, радитися з ним і вірити у себе. Я впевнена, що Ви виграли б тоді в лотерею  Дякую за розповідь! У нашому житті є багато неймовірного... Валя Савелюк відповів на коментар Фея Світла, 06.10.2018 - 22:22
і я впевнена, що могла тоді виграти в лотерею - бо не так гроші мене турбували самі собою, а ситуація, яка була гострою і торкалася не тільки мене самої і навіть не стільки саме мене, а й інших людей, якими я дорожила - там все було щиро, то цілком "ті, Хто любить нас" могли б захотіти допомогти - тобто, там була не жадність до грошей і не егоїзм, а життєва "колізія"... що ж до "механізму", то тільки в нашому світі(чи в нашому сприйнятті законів нашого світу) час тече від теперішнього до прийдешнього, тому причина обов"язково передує наслідку, а там, де він (час) відсутній чи має іншу природу - причина і наслідок можуть легко мінятися місцями і, можливо, ті цифри, які я закреслила б ТОДІ стали б наслідком, а виграшні номери, які випали б - були б причиною, тобто, спочатку стався б наслідок, а потім його причина, бо в односпрямованій річці папірець чи листок, що у воду впав, пливе за течією - в одному напрямку, а от вже в озері, де спрямована течія відсутня, може гойдатися на хвилях в різних напрямках, залежно від вітру і зміни його настроїв (а не усталеної течії, як у нашому земному випадку))) та й у річці не завжди папірці чи листки пливуть строго по прямій, але блукають часом довільно, особливо якщо не оддалік берега: то зупиняються, зачепившись за якусь пересторогу, що стримить з води, чи й на берег випадково вибираються завдяки збігу невідомих їм але цілком реальних факторів, як то подувів вітру,наприклад, чи може човен пропливе і гойдне воду, до борта його теж прилипнути випадково можна, чи ще що "чудесне" станеться... бо:"Человек создан богом, но, обладая свободой воли, он может снизойти до животного или возвыситься до богоподобного существа. Он может стать своим скульптором" чи: "Ни небесным, ни земным, ни смертным, ни бессмертным не сотворил я тебя, так что можешь быть свободен по собственной воле и совести — и сам себе будешь творец и создатель. Лишь тебе даровал я расти и меняться по собственной воле твоей. Ты несешь в себе семя вселенской ж Фея Світла відповів на коментар Валя Савелюк, 07.10.2018 - 16:31
 Як з Вами, пані Валю, цікаво бесідувати...Дякую Вам за увагу! Є у нашому світі місця, де час відсутній. Отже, чудеса і тут мають право на життя 
Валя Савелюк відповів на коментар Фея Світла, 07.10.2018 - 19:42
у нашому світі таких місць, де час відсутній, певно все-таки немає але інші світи (хай паралельні, як їх називають)- насамперед духовні(тонкі) - мають здібність частково і непомітно проникати наш матеріальний світ - є такий "термін" навіть - плинність світів, тобто їхнє взаємо проникення, от у такі моменти - плинності світів, у місцях їхніх дотиків чи взаємопроникності,можливі інколи "аномалії", чи "чудеса", як ми таке називаємо - отже, можливе і тимчасове "вимкнення" односпрямованої течії часу - виходить, Феє Світла, Ви праві, вважаючи, що в нашому світі є місця, де час відсутній бачите ж - з Вами також цікаво говорити, за що я і вдячна Вам
Анно Доміні, 05.10.2018 - 12:04
Думаю, що у ваших ренклодів, пані Валю, крони не такі вже й порожні Втім, не нам судити...Пригадався схожий вірш (шкода, не мій, автор - Петро Коробчук): Коли осиплеться печаль І сніг перебіжить дорогу, Я озирнуся з-за плеча На врожаї свої убогі. Зміліло у сльозу життя, Таке іздалеку велике. Як буйно врунились жита! Як мало збіжжя у засіках... Трошки сумно, але все одно гарно. А останній рядок, звісно - в тому наша надія.
Валя Савелюк відповів на коментар Анно Доміні, 05.10.2018 - 12:13
так-так, люба пані Анно - останній рядок...
|
|
|
||||||||||||||||||||||
