Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Осінні подарунки / проза / - ВІРШ


Ніна Незламна: Осінні подарунки  / проза / - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 26

Пошук


Перевірка розміру




Осінні подарунки / проза /

Осінь на порозі… Вже відкрила двері… Ніжна прохолода з туманом лягла… А я подивлюся, за згодою природи, вона до нас в гості з дарунками прийшла… У саду моєму, достигають груші, яблука червоні, рум`янці від сонця, вже й горіх падає, стукає в віконця, а персик пізненький вітами гойдає, скуштувати плоди, до себе зазиває… Яка насолода, сливи пахнуть медом, по них роса пледом, іскрить бавить очі, а вони на вигляд , як світлії ночі… Ранок запізнився, то вже час такий, промінь загубився він ще лагідний. Це бабине літо, певно кажуть так, павучок уміло в мереживо вплітав, листочок жовтенький, в клені задрімав… О чарівна, щедра осінь, чаклує не дарма… Знає, що робити, хазяйнує всюди…. Мов бурштину груди, скрізь порозсипала. Золотом поля й долини, вміло осипала… Задивлюсь на біло - жовтий виноград, виблискують на сонці грона, добре сонце пригріває, як здалеку, то наче корона на лозі, так яскраво сяє. Україна - моя Батьківщина! Велика, чудова і щедра земля . Радіти б людям всім її дарам та нажаль не все добре у нас. Ми тішимося дарункам осені та горюємо, плачемо від подарунків Росії… Горить вже п`ятий рік Донбас, а чи хотів цього хтось із нас? Ви запитайте у дітей і матерів, ви запитайте всіх жінок, тих хто поклав до землі похоронний вінок… Хто бачив всі оті страхи, де земля, на жаль не родить, все горить, палає і димить… Ви запитайте тих стареньких, що залишилися, виїхати нема куди… Від горя так стискає в грудях і серце раз – по - раз болить…. А тут де мирно, кажуть йдуть реформи… Тільки не зрозуміти, які ті мають форми? Чому погіршення життя? А ціни вже досягли неба, скажіть кому в цьому потреба? То певно олігархам? Так! А, що простий народ - бідняк? Мовчить і стогне, як Дніпро. Тож на покращення життя надіявся народ! Будувались фабрики, заводи, по сорок років , за плечима всі в роботі, а, що тепер? Кожного дня в скорботі….. Оті часи, здавалось було щастя… Та хто і нащо змінив все, от трясця! Душа у кожного болить і все в думках, як далі жить? О! Та чи жити, чи виживати? Шкода залишилась одненька чиясь мати… Як зиму пережити і чим зігрітись, пічку чим палити? Який там газ, як в селі кілька хатин, гляне довкола, не сховає сліз, гірких краплин, що котяться…. З тремтінням по щоках…. Погляне на дереві сидить птах. Теж одинокий, як і вона… А може винна в усьому ця війна??? Питань так забагато, що сказати, а влада, що? Що зможе вона дати? Хіба, що теж зробила осінній подарунок? Допіру в магазині, ось була, я продавчині двадцять гривень дала. Купила хліб, а вона мені на здачу паперові гривні дві по дві і копійчину білу, як колись радянські, копійки дві… Аж жах охопив мене, а хай би грець, узяв тебе, хто так посмів спаплюжити ці гроші, це ж виявились гривні дві, я вирячила очі і придивлялася до них… Й народ, що в магазині був, від здивування весь притих.… Підходив заглядав у жменю, дивився з боязню, що, ще ж чекати від міністрів далі? І злоба й сором за Державу, невже й чому ми впали, що так слизько? Чи то кончина гривні близько?! Пригадайте, тож колись гордилися своєю національною валютою. Чому не цінуєте? Історія стала забутою? Нащо соромите країну ви скажіть? В душі ридаю, прошу збережіть! Мою країну – Україну, не ганьбіть! Не в змозі працювати, то геть йдіть! Який то сором так впасти низько - низько…. Ці гривні – копійки, що можна з них, собі мабуть зробить намисто, як памя`тку мати щоб не розгубити, бо вже за них немає, що купити…. А, що хіба не так? Реформи в медицині, всі кажуть тепер нині…. Кому реформи , кому багатства цілі платформи… Хтось, від статків, так жиріє, а хтось, від голоду мертвіє… Так і все своє життя, про життя щасливе мріє…. Зарплати лікаря, санітарки, медсестри, о так шкода, їх всі зрівняли… Хай би із влади, хтось пішов мити горшки, за ті підвищені їм копійки… Та чи за операційним столом по три години, вистоять в напрузі, боротись за життя дитини. Ось знову новина, на нас усіх осінній подарунок чекає, вже по ТБ ця новина літає, підвищення ціни на газ… Я вкотре хочу запитати люди вас, це, що хочуть знищити українців? Тобто нас? Хто спроможний буде заплатити за той газ не знати і, як простому люду доживати??? Руйнується країна, а що далі? Їдуть машини, все ж вперед, жмуть на педалі… Молодь тікає, хто на чому їде до Європи… А, що ж то влада? Аж страх бере! О, що ти! Що ти? Жену від себе геть нав`язливі, погані думки….…. Гадаю, не було б від влади таких осінніх подарунків, якби позбавились ми тих недоумків, що тягнуть віз, як лебідь, щука й рак і закінчився б врешті в країні цей хаос і бардак ! Ледь стримую емоції…. Поглядаю в свій сад залюбки… Дарує осінь нам щедроти й радість, так тепло від цієї доброти. Якби ж то мали діти тут роботи, то не тікали б у світи…. Напевно кожному з нас гріє серце й душу одна надія, сподівання на краще життя. Щоб діти та онуки мали щасливе майбуття!

ID: 806776
Рубрика: Проза
дата надходження: 16.09.2018 08:02:48
© дата внесення змiн: 16.09.2018 14:11:32
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 20 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: Любов Іванова, Тетяна Горобець (MERSEDES), Svitlana_Belyakova, Надія Башинська, Лілія Левицька, Лілея1, Капелька, Valentyna_S
Прочитаний усіма відвідувачами (185)
В тому числі авторами сайту (43) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.
Сторінки (2):  назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

Надія Хвиля, 13.11.2018 - 13:00
Прочитала наче своє до одного слова!Дякую!Здоров*я!Надії!Щедрих осінніх подарунків! 13 12 19
 
Ніна Незламна відповів на коментар Надія Хвиля, 01.01.1970 - 03:00
Вітаю Вас на моїй сторінці!Дуже дякую! До вподоби прози? Тут є й про кохання, є й просто про життя.Запрошую,буду рада.Успіхів Вам! give_rose 21 22 22
 
Вячеслав Рындин, 07.11.2018 - 16:39
12 32 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар Вячеслав Рындин, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! give_rose 21 22 22
 
Ірин Ка, 31.10.2018 - 17:41
Вміти дарувати подарунки та підносити сюрпризи, кажуть то мистецтво...
Осінні дари тішать, що до іншого охоплює сум, а часом і розпач.
Та всеж віримо в найкраще! Дуже гарно написано! 12 12 12 16
 
Ніна Незламна відповів на коментар Ірин Ка, 01.01.1970 - 03:00
Я щиро вдячна Вам! give_rose give_rose give_rose 21 22 22
 
Valentyna_S, 05.10.2018 - 22:01
12 12 Уже й надія почала зраджувати frown
 
Ніна Незламна відповів на коментар Valentyna_S, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! 21 22 22 give_rose
 
Lana P., 30.09.2018 - 01:38
віршована проза 12
 
Ніна Незламна відповів на коментар Lana P., 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! 21 22 22 give_rose give_rose give_rose
 
Микола Холодов, 29.09.2018 - 18:41
flo26
 
Ніна Незламна відповів на коментар Микола Холодов, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! 21 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар Мартинюк Надвірнянський, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! give_rose 21 22 22
 
Haluna2, 24.09.2018 - 20:42
Вірьмо і надіймося на краще!А Ваша проза- поезія Вашої душі!Успіхів Вам! give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар Haluna2, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую, ВАм! 21 22 22 give_rose
 
ТАИСИЯ, 20.09.2018 - 19:04
Всех тревожит эта проза
с наступлением мороза... meeting girl_cray2 tomato 17 osen1 osen2 osen1
 
Ніна Незламна відповів на коментар ТАИСИЯ, 01.01.1970 - 03:00
СПАСИБО, ТАЯ! Рада Вашему визиту! give_rose 21 22 22
 
Лілея1, 19.09.2018 - 07:45
12 12 12 give_rose osen2
 
Ніна Незламна відповів на коментар Лілея1, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! 21 22 22 give_rose
 
ВАЛЕНТИНАV, 18.09.2018 - 16:30
Дякую за глибоке оповідання. Правда у кожному слові, котра ятрить душу...

Дай Бог Вам добра та мирного неба give_rose give_rose give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар ВАЛЕНТИНАV, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую,Валічко!Ннавзаєм!Ми всі чекаємо гарної звістки. Успіхів Вам! give_rose 21 22 22
 
Дніпрянка, 17.09.2018 - 17:43
21 cry Твір філософський, правдиво Ви написали. Є над чим задуматись.
 
Ніна Незламна відповів на коментар Дніпрянка, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! 21 22 22 give_rose
 
геометрія, 16.09.2018 - 23:32
Правдиво,Ніно,Ви все описали...Куди ж ми йдемо? Раніше казали,що до комунізму, а тепер нібито в "нікуди",чи що??? У мене теж уже є дві ті монетки по 2 гривні, я їх поки що в коробочку складаю...
Д о ж л и с я!... Д о б у д у в а л и с ь,що й голі остались... 12 smile flirt 17 31 flo19
 
Ніна Незламна відповів на коментар геометрія, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Валю напевнобудете намисто робити biggrin БО ,що за них купиш, щоб залишилась пам*ятка від цих керівників smile
Не писала довго,бо не було інтернету. Всього найкращого Вам! give_rose 21 22 22
 
12 Я також, коли побачила перший раз тих дві гривні, також не зрозуміла нічого, якоюсь фігушкою їх назвала. frown give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар Валентина Ланевич, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! І сміх і сльози,,,Напевно грози... Пдіяли на нашу владу, все,якось через ноги, не можуть дати ні в чому раду.Валічко, не писала відповідь, бо не було інтернету.Успіхів Вам! give_rose 21 22 22
 
Правдива оповідь про сучасне життя. 16 17 З вірою в Бога тримаймося. flo34
 
Ніна Незламна відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Світланко! Вибачте відповідаю пізно, небуло інтернету.Успіхів Вам! 21 22 22 give_rose
 

Сторінки (2):  назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
Нові твори