він сказав : забери собі мрій бур’яни_
пом’яни тихим сміхом крилатого хтивого блазня_
від прозорого березня те, що зліпилося в Ми
нині пОрізно лізе кріз хащі вагань непролазні_
вона награно й чемно зчавила солодку сльозу_
наче вчувши грозу обернула на цятки зіниці_
прошептала : дивись_ завтра в прірву без тебе сповзу
і забрала дешеві троянди_ прив’ялі і ниці_
струм в потилиці_ сум_ недочасний / важкий резонанс_
світ без зліплених Нас не зведеться в ніщо й до колапсу_
так зухвало зруйнований впасти в ілюзію шанс
обернувся на спогадів зайвих нервово пульсуючу масу_