під ртутними лампами аур брудна каламуть_
мармур підлоги / чорні дзеркала вікон_
тиша за комір сипле холодним снігом,
стіни мов білі жорна на попіл труть_
жодного зайвого погляду / слова / руху_
муха реліктова мантру гуде_ ауммм_
на моніторах тями сріблястий шум_
в пам’яті лячний скрегіт металобрухту_
регіт ворони благословляє_ йди_
в димі густому волі блукай до змору_
тіло облизує протяг зі смаком хлору,
очі захрясли плівкою зі слюди_
лялька ниток позбута тікає в ніч_
місячна пляма фосфором вже набрякла_
тільки б снаги жертовної не забракло
манну чавити з мотлоху протиріч_