Літо – свіжий круасан, розігрітий до сніданку,
Місто ще мрійливо спить у ранковому серпанку.
Липня й кави аромат злегка пестить сонні вії,
Він торкається її і зітхає у надії…
Будуть ранки і роки, будуть вечори і зорі,
Та чи будеш поруч ти у ранковому просторі?
Не шукай для мене рай, я в раю у цій кімнаті…
Ось і все, що в цей момент тобі слід про мене знати.
