Навіки я закохана у волю,
У щире серце і людське добро,
В цьому житті я вірю в Бога й долю,
Та все ж є вибір, як би не було.
Навіки я закохана у мужність,
В душевну силу і самоконтроль,
Зате мене відлякує байдужість
Та егоїзм, коли лиш ти король.
Навіки я закохана у справжність,
У віру й правду, внутрішню красу,
Ненавиджу у людях легковажність
Це почуття усе життя несу.
Навіки я закохана у мрії,
У справжню велич, щирість почуттів,
Лише вони завжди тебе зігріють,
Обпалять жаром, знищуть ворогів.
Навіки я закохана у вірші,
В чужі рядки без винятку усі,
Але лише тоді вони тепліші
Коли залишена частинка там душі.
