Знаєш Ти: я не кохаюсь
тепла не краду
Що ж Ти даси навесні на
прожиток?
Боком до Сонця діткнусь
другим до сяйва в собі підійду
Тільки не можу без Тебе
я жити
Не зможу без Твого засіву родити.
От – знай:
розбігся осіннім туманом
біжиш по горі
Зранку – палка голубінь!
пролягла радість в кожнім
Душе Святий! без Неба тут жити
не можу –
Краще б чи гірше вгорі Кара-Даг
майорів –
я без Тебе й без неба не можу…
Як я люблю Твоє, Боже, Життя –
молоде золоте!!!
Вітер південний ранковий даси
золотим
Миколаєм!!… –
Люди птиці ширяють
радість Божа гряде
Знають про те нагорі літуни
чи не знають –
служба Божа іде…
Я Гору цю і польотами й серцем
глядів би
Не позбав мене серця Варвари
Миколая й Прекрасної Діви
І святої любові Небес до Пречистої Діви
І любові нас грішних усіх…
2001
