Перше березня і завірюха,
Екс-Зима ще не стала минулим.
Розгулялась й нікого не слуха,
Шаль дарує деревам заснулим.
Ексцентрична Зима наостанок,
Бо ще сили є, щоб погуляти.
Енергійна, грайлива і в танок
Разом з березнем йде покружляти.
Ей, дивися, як гарно нам, Весно!
Закохалися ми, ніби вперше,
Нам в засніженім полі так весело —
Я і душу віддам йому, й серце.
І вміхнулась Весна: тішся, Зимо,
Заблукав красень-Березень, знаю.
А кохання ж бо наше незримо
Вслід за мною іде, поспішає.
І відчує його мій коханий,
Раптом холодно стане з тобою.
Юний Березень в біле убраний
Хвацько піде, щоб стрітись зі мною.
А ти, Зимонько, йди вже додому.
Дуже сподобалося 
