Старий вокзал розтрачених надій...
Я випадково знов на цім пероні.
Давно минули дні шалених мрій,
Від хвилювання не тремтять долоні
Дощами злиті спогади мої,
Хоча дощі і досі не вщухають.
І знов від мене у чужі краї
Вагони за вагонами тікають
ПРИСПІВ
У ті краї, де хтось, напевно, знов
Згадає цей вокзал і ті прощання,
У ті краї, де загубив любов,
Туди, де проводжав її востаннє.
*****
А спогади з минулого летять,
Вони, немов весни казки далекі,
Покинутими птахами кричать,
Знесилені, поранені лелеки.
Летять вони , напевно, і туди,
Де їх, можливо, зовсім не чекають,
Летять у ті краї, куди завжди
Вагони за вагонами тікають.
1998
