Вокзал розтрачених надій

Старий    вокзал    розтрачених    надій...
Я    випадково    знов    на    цім    пероні.
Давно    минули    дні    шалених    мрій,
Від    хвилювання    не    тремтять    долоні

Дощами    злиті    спогади    мої,
Хоча    дощі    і    досі    не    вщухають.
І    знов    від    мене    у    чужі    краї
Вагони    за    вагонами    тікають

                                                                                             ПРИСПІВ

У    ті    краї,    де    хтось,    напевно,    знов
Згадає    цей    вокзал    і    ті    прощання,
У    ті    краї,    де    загубив    любов,
Туди,    де    проводжав    її    востаннє.

                                                                                             *****

А    спогади    з    минулого    летять,
Вони,    немов    весни    казки    далекі,
Покинутими    птахами    кричать,
Знесилені,    поранені    лелеки.

Летять    вони    ,    напевно,    і    туди,
Де    їх,    можливо,    зовсім    не    чекають,
Летять  у  ті  краї,    куди    завжди
Вагони    за    вагонами    тікають.

1998

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774304
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 31.01.2018
автор: Ніколя Петрович