Лелеки, лелеки, летять, летять лелеки
З Центаври Альфи до Сонця і Землі,
Долають, долають нові й нові парсеки -
Їх на Центаврі звали «журавлі».
У небі, в небі єднаються щоночі,
У вирій прагнуть, прагнуть до біди,
А із Центаври Альфи войовничі
Летять, кружляють, і туди й сюди.
Навала валом на планету впала,
На нашу Землю, квітчані сади,
На чорноземи, орачів і рала,
Навала впала і туди й сюди.
Ой, очі, очі, очі ви дівочі,
Де ж ви навчились зводити людей,
Перетворили білі дні у ночі,
А чорні ночі в білі, еге-гей!
Позаплітали черешням косички,
Перевернули гарбу гарбузів,
Ой-ой, дівчата, що у вас за звички,
Від ваших чарів я осатанів.
Поки ви хату файно підметете,
Вівса насиплю в яблуках коню -
Тоді із вами вип’ю тет-а-тет я
Й в холодне ліжко голих затягну.
09.01.18
* Натхнення: http://gak.com.ua/creatives/2/45537
