Імперські замашки, у мові – русизми,
Ще б років зо двадцять і ми – москалі…
Були б і понині «братами» рашисти,
Над нами панами на нашій землі.
Та щастя - майдани, бо маємо волю,
Хоч кров пролилася в старечий Дніпро.
Стискається серце щоденно до болю,
Війна йде в країні, за щастя й добро.
Шануймо своє при житті кожне слово,
Погані слова про запас відкладіть.
Свої вишиванки, пісні, рідну мову,
У водах дніпрових щороку святіть.
Пильнуйте своє, бережіть, як зіницю,
Багато між нас ще живе ворогів.
Ніколи не плюйте у власну криницю,
Ніколи не зраджуйте власних Богів.
Рашистські замашки, слова в обиход*,
Це шрами глибокі у нас на лиці.
Допоки війна йде на нашому сході,
Ми зброю тримати повинні в руці.
* Тут, як у вжитку (розмовне)