каже: тут в мене все рухається й пливе,
тут привиди й тіні, й спалахи
войовничих реклам знадвору.
а надворі – мов дзеркало:
закіптюжене, трісле й криве;
і розважливі злидні, що ходять повітрям –
мокро, слизько-лукаво,
холодно і не в полі зору.
чи врятував би вас магічний дотик сонця?
що ж, втрачайте ваше обличчя наосліп.
дощ на мене!
мій тато сказав мені, тому я написав цю пісню.
багато, забагато цих облич у дзеркалі!
я не можу їх всі зупинити.
озирніться, поверніться, не журіться –
будьте ласкаві, й не будьте такі лукаві.
вони завжди так: дивляться,
мов віддзеркалюються, кудись,
лиш не хочуть дивитися в вічі.
а я хотів би знати,
хто з вас був зі мною,
хто – лиш хотів би,
а хто був власне мною самим.
скажи мені, що ти хочеш, щоб я знав;
скажи мені, що ти думаєш,
щоб і мені сказати.
якщо ти й сьогодні неправильно все розумієш,
я кричу це голосно і ясно.
ми виконуємо всі наші обітниці,
ми залюднили острів твоєї мрії,
ми отримали твою скелю прямо тут.
киньте свої почуття в повітря:
хай падіння уламків вкаже
де вони можуть впасти.
це я кажу нісенітницю – вона очевидна.
а що скажуть люди? що там ви кажете вже?
я на вигляд, як американець;
деякі леді люблять мене, а деякі – не дуже.
тому я думаю, що саме час,
дівчино, щоб почувати себе добре.
почуття хорошого весь час,
добрі почуття, й більш нічого –
лиш і всього, що потрібне мені для життя.
так що, я думаю, ти міг би там і не сваритися,
великий боже, що нагорі.
я хочу вам представити
жінку лотти з любов'ю до лотти латинської,
хочу співати для неї,
хочу співати для вас про неї
відповідно доступною мовою:
ґімме життя, для тейкінгу,
ґімме кохання до шейкінгу,
ґімме правил, тільки щоб їх розбити.
бо так ніколи не буває, не вистачає
часу, порозуміння, довіри і сомнамбулізму,
щоб все було добре, як в щасливих людей, –
щоб над нами засяяло сонце
чи якась божевільна розпатлана зірка.
будь на моєму боці, я буду поруч з тобою;
стій біля мене, чи лежи, чи сиди, чи ходи.
ти кажеш: збийся. я думаю: з чого? з ліку?
добре, тонко ти кажеш, але це погано: бачити,
як, буває, відходиш і розчиняєшся тихо
чи в тумані, чи в світлі вуличних ліхтарів.
за творами kiss
ID:
762274
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 25.11.2017 19:32:18
© дата внесення змiн: 25.11.2017 19:36:08
автор: Crystal view
Вкажіть причину вашої скарги
|
