Тоді, коли ніхто про це не мріяв,
Я мріяв. Я давно моливсь про нього.
Тому тепер мені так серце гріє
На молитви мої цей відгук Бога:
Він має громадянство України,
Він голова Одеської губерні,
Він робить чудеса в моїй країні,
Яка до перемоги йде крізь терни.
І прийде час: він уряд наш очолить.
Про це давно я Господа благаю,
Бо кращої за цю удачу долі
Для України нашої немає.
У книзі чотирнадцятого року,
Що має назву «Злива щастя», можна
Знайти мій вірш, що будь з якого боку
Є вартий, прочитав його щоб кожний:
«Пане Михайле, Вам мої поклони
За Вашу Україні допомогу.
В політиці Ви знаєте закони,
Виводять що з пустелі на дорогу.
Політиків хвалю я дуже рідко.
Але Ви — геній з діячів сучасних.
На власні очі був того я свідком,
Бо в Грузії буваю дуже часто.
Любується планета наша мила
Такими славними, як Ви, синами.
І Україні дуже пощастило,
Що Ви наш друг і радник, що Ви з нами».
Тепер, коли він вже не просто радник,
Коли він є наш з вами співвітчизник,
Коли його боїться кожний зрадник,
Всі крадії його бояться різні,
Хабарники і корупціонери,
Всі ті, соки хто з України чавлять,
Хай нинішні шекспіри та гомери
Людину дивовижну цю прославлять.
Він чесний, безкорисливий, сміливий
І має повноваження від Бога.
Тому, такий натхненний і щасливий,
Я сиплю квіти на його дорогу.
04.09.2015
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html
