Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: У єдності в однім строю - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Радченко, 11.11.2017 - 21:50
ВАлечко, сама назва вірша боляче торкається серця, вірш - така болюча реальність!!!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Аж не по собі стає від згадки про цю страшну трагедію, тому так це й болить. Дякую, Олечко!
Амелин, 11.11.2017 - 08:46
Стих-память! (Не знаю, рифма "душі - хлібі", мне кажется, что "душі-насущнім" была б лучше, но смотри сама. ) Я вот слышал, что всё-таки решили там могильник делать отходов. Как бы к новой трагедии всё не привело. С учётом того, как у нас всё делают.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Уже переставила, а то, як то буває, совала ті слова туди-сюди, а до пуття не вийшло. Дякую, Сергію! А могильник - це, дійсно, тривожно. І так уже маємо стільки лиха, що тут ще нависає нова загроза.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, хай вборонить нас Господь від побідної біди. Дякую, Таєчко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Світланко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...так, це таргедія, яку неможливо забути... Дякую, Люба!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро за підтримку, Іване!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Такий гіркий урок нашаї історії забути неможливо. Дякую, Світлано!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Шкода тільки, що знову з сумом та болем. Дякую, Олечко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, це біль, яка не минає... Дякую, Надійко!
Серафима Пант, 04.11.2017 - 20:47
У першому ж стовпчику уява синтезує картинку "Чорнобиль" -таку кіношну, зі скрипом тих качель Людська підтримка не дає заіржавіти серцю
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І це важливо, пам’ятати, щоб не було повтору... Дякую, Іринко!
|
|
|