На війні, в тяжкі хвилини
Гинуть воїни України!
Гинуть вони за правду й добро,
Вмирають гідно, перемагаючи зло!
Вони захищають свою Батьківщину,
Боронять батьків та рідну дитину!
Вони захищають усіх нас
В цей непростий воєнний час!
Вони прагнуть, аби діти
Жили на рідній мирній землі,
Нюхали свої – не чужі квіти
І щоб слава народу була навіки.
Щоб жили вони під мирним небом
І не бачили пуль та гранат;
Щоб наснилися їм метелики,
А не танки і автомат.
Щоб раділи життю і не знали,
Що таке горе й війна.
Щоб не плакали, щоб співали
Про те, яка гарна цього року весна!
Вони прагнуть, аби ми
Жили так само, як і завжди –
Тихо, спокійно, без страху і болю,
І щоб нам не пахло в повітрі війною.
Щоб ми жили і вірили в краще,
Щоб не турбувались і вдень, і вночі.
Щоб нам не стало ще тяжче,
Вони все несуть на своєму плечі.
Вони – наша гордість і наша свобода,
Справжні герої козацького роду!
Їх імена не щезнуть в віках
І ворогам вселятимуть страх,
І в наших серцях пролунають навік
Згадки про тих, хто за Вкраїну поліг!
24.02.2017
