Антон Дельвиг. В альбом Баратынскому. Український переспів
Антон Дельвиг. В альбом Баратынскому
У нас, у небольших певцов,
Рука и сердце в вечной ссоре:
Одно тебе, без лишних слов,
Давно бы несколько стихов
Сердечных молвило, на горе
Моих воинственных врагов;
Другая ж лето все чертила
В стихах тяжелых вялый вздор,
А между тем и воды с гор
И из чернилицы чернила
Рок увлекал с толпой часов.
О, твой альбом-очарователь!
С ним замечтаться я готов.
В теченье стольких вечеров
Он, как старинный мой приятель,
Мне о былом воспоминал!
С ним о тебе я толковал,
Его любезный обладатель!
И на листках его встречал
Черты людей, тобой любимых
И у меня в душе хранимых
По доброте, по ласкам их
И образованному чувству
К свободно-сладкому искусству
Сестер бессмертно-молодых.
1821 или 1822
Антон Дельвіг. До альбому Баратинському
У нас, неголосних співців,
Рука і серце не дружили.
Одне тобі, без зайвих слів,
Навіршувало би рядків
Давно сердечних і смутило
Моїх шумливих ворогів;
А інша літо все бруднила
Незграбним казна-чим папір,
Як присуд долі води з гір
Та ще з чорнильниці чорнило
За натовпом годин увів.
О, твій альбоме чарівливий!
З ним лину я до мрій, до снів.
Згадаю стільки вечорів
Коли, мов друг мій старовинний,
Він у минуле повертав!
Над ним тебе я уявляв,
Його господарю привітний!
На сторінках його стрічав
Я риси тих, кого друг любить,
Кого й моя душа голубить
За доброту, за ласку їх,
За повне сенсу їх тяжіння
До вільно-милого творіння
Сестер безсмертно-молодих.
Переклад 18.10.2017
