Пил стовпом аж до неба здіймають
Зграї танкових наших колон...
Збройні сили призначення мають
Захищати найвищий закон...
Прийде час той... І наша країна
Покінчить із гріховним життям,
Вийде врешті з невігластва плину,
Стане гідним Господнім дитям,
Носієм, охоронцем найвищих
Знань і Божих святих таємниць.
І від демонів будемо ми ще
Захищатись у наших границь.
Керувати державою й військом
Не такі будуть грішні, як ми,
А святі. І часи ті вже близько.
Тож ставайте святими людьми.
Українці! Прийміть цю скарбницю:
Книгу «Бгаґавад-ґіту» оцю.
І візьміть назавжди у десницю
Зброю, що дав Своєму бійцю
Особисто в день бою страшного
Бог. Ця зброя — духовне знання.
Ці повчання Всевишнього Бога
Розгорніть хоч би де навмання —
І невіглаством приспані душі
Ваші враз відгукнуться цьому
Одкровенню, воно їх зворушить.
І серця віддасте ви йому.
Все це буде. Це вписано в долю
України, в майбутнє її.
І шляхами страждань, лих і болю
Ми йдемо у чудові ті дні...
12.05.2015
Донбас
Із циклу віршів 2015-2016 років "Світоч любові" www.PetroRuh.com/2015.html
