Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Володимир Бабієнко: Будяк і блакитна квіточка (казка) - ВІРШ

logo
Володимир Бабієнко: Будяк і блакитна квіточка (казка) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Будяк і блакитна квіточка (казка)

(Присвячується поетесі Наташі Марос)

На краю городу росли тільки будяки, лопухи і бузина. Одного разу мимо пролітала синичка і впустила біля будяків маленьку чорненьку насіниночку, що причепилася до її ніжки, коли вона шукала шкідників на квітковій клумбі. Насіннячко впало біля молоденького світло-сірозеленого будячка. Будячок нагнувся, викопав ще зовсім м’якими шипачками ямку в землі, підкотив листком-рукою в ямку насіннячко і  загорнув її землею. Кожного ранку, коли на городі осідали важкі тумани, будячок протягував листок до ямки, і в ямку з листка котилися круглі крапельки роси. Насіннячко проросло і скоро з нього виросла гарна-прегарна квіточка. Вона розкрила блакитні очі, огляділась і запитала: 
 - Де моя клумба, де мої майорики, що кругом мене росли і кожен день говорили мені компліменти?
 Але поряд з собою квіточка побачила лише світло-сірого будячка і презирливо скривилася: 
 - Фу, який некрасивий і колючий. Навіть близько не смій підходити до мене. 
І відвернулася від нього. А будячку, навпаки, дуже сподобалася квіточка. Він відразу без пам’яті в неї закохався і спробував було розповісти, як він за її насіннячком доглядав. Але квіточка відразу його обірвала: 
 - Ти вигадуєш, щоб привернути до себе мою увагу.
 І будячок замовк. Йому до сліз стало прикро.
Йшли дні. Пройшла весна, настало літо. Листя у будячка виросли великими, розложистими, з міцними жовтими шипами. Він перетворився в могутнього світло-зеленосірого, з легкою голубизною, будяка і зацвів пурпурною шапкою. А квіточка не змінилася. Вона залишилася такою самою, маленькою, гарною, з капризним характером. Кожен ранок вона чепурилася, бджоли розправляли її блакитні пелюсточки, метелики рум’янили їй личко, а джмелі приносили в листочках росу. Квіточка вмивала своє личко, косо  подивлялася на будяка і зітхала за майориками.
Іншим будякам і лопухам теж подобалася квіточка, але вони росли трішки віддалік, не могли наблизитися до неї і дуже заздрили будячку, який ріс поряд з нею.
Світло-сірий будяк бачив, що він квіточці не до вподоби, але нічого не міг з собою зробити. Він дуже кохав блакитну квіточку. В пекучі дні він непомітно прикривав її від сонця, щоб листочки не присохли, але вона цього навіть і не помічала.
Одного разу знялася буря і гроза з градом. Потемніло. Вітер шмагав і з корінням виривав траву. Будяк нахилився і закрив квіточку своїми широкими міцними листами. Важкі краплини і градини били по листям будяка, пробивали діри в них, рвали їх на шматки, але до квіточки не добралися. 
Та ось буря утихомирилася. З-за хмар виглянуло сонечко. Будяк відвів від квіточки свої листи і квіточка побачила безрадісну картину. Посічена трава, пошматовані і поламані високі бузина, лопухи, а найбільше був пошматований її світло-сірий будяк. Вперше квіточка глянула на будяка іншими очима. 
-	Дякую, будячку, за те, що ти мене врятував, - прошептала вона. 
-	Та немає за що, - відповідав будяк, - мені це в радість.
Через декілька днів хтось пустив пастися за городом козу. Коза повільно брела по краю городу, і скубла лише те, що її подобалося. Раптом її жовті, розсічені темною смугою пополам, очі побачили блакитну квіточку. Її морда з бридкою борідкою потягнулася до квіточки, щоб її зірвати і з’їсти. Квіточка заніміла. Вона з жахом дивилася  на страшну морду і вже прощалася з життям, як раптом хтось вперіщив козу по шиї міцним листом з гострими шипами, а другий лист вп’явся колючками їй в губи. Коза мекнула від болі і переляку, відскочила в сторону і втекла геть. 
 - Дякую, будячку,  - знову сказала квіточка. Вона поглянула на будяка своїми широко розкритими блакитними пелюстками, і він здався їй, не дивлячись на непривабливий вигляд, найгарнішим у світі. 
 - Нахилися до мене, - сказала  квіточка будячку. І коли він нагнувся, вона прошептала йому на вушко: 
 - Ніякий майорик не зрівниться з тобою, я кохаю тебе,  - і ніжно поцілувала свого будячка в його розкішну пурпурову шапку.

ID:  751220
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 19.09.2017 11:23:54
© дата внесення змiн: 19.09.2017 11:23:54
автор: Володимир Бабієнко

Мені подобається 6 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Наташа Марос
Прочитаний усіма відвідувачами (677)
В тому числі авторами сайту (11) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Наташа Марос, 28.09.2017 - 13:42
apple apple apple Як я могла пропустити.... 39 39 39
tender Дякую Вам, Володимире, за цю красу!!! 16 16
22 22 Тепло стало від Вашої мудрої казочки... 45 flo12
 
Ганна Верес, 19.09.2017 - 23:33
Раніше я чомусь вважала, що такий теплий твір може написати тільки жінка. Сьогодні я переконалася в іншому. Казка справді чудова! Я в ній помітила і глибоку філософську думку: як народжується кохання, у чому справжня краса і т.д. Спасибі. 12 12 12 16 17 give_rose
 
smile 12 Володю, друже, яка чарівна і добра в тебе написалась казка.... 41 39 тільки хороше серце може принести в світ такий діамант
 
геометрія, 19.09.2017 - 20:20
Дякую, Володимире, за чудову казочку; прочитала з задоволенням! 12 41 flo30 16 flo06
 
Фея Світла, 19.09.2017 - 17:45
12 16 Цікава казочка! give_rose
 
Ніна Незламна, 19.09.2017 - 12:24
12 12 12 16 32 Прекрасно!!!Гарнюще,захоплююче! Майстерно!!! Краса!!!
Від Вашоі казки віє,теплом,добром,любов*ю. flo26 flo26 flo26
 
Володимир Бабієнко відповів на коментар Ніна Незламна, 19.09.2017 - 13:30
16 16 16 Велике Дякую, Ніно!
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
x
Нові твори
Обрати твори за період: