За межами реальності
бурлять свої події
й плин
часу
інший .
Можливо перейти до прози ?
Та ні , до душі вірші ...
Але виключень нема .
За осінню
прийде зима .
І нині вже не вчора .
А завтра чи буде ?
Яка цікава штора ,
приховує вікно .
Минулого комора
зачинена давно .
Черпати варто тут ,
і босоніж пускати думки .
Хай як птахи здіймаються у вирій .
Реальність твориш Ти .
Тож жий з собою в мирі ...
Вікно у вітражах
із усмішок .
Очі до сліз красиві .
То так мабуть зумисно
заплуталася нитка щастя .
А мудрість сипле снігом вже
волосини сиві .
Посадив Ти дерево
на свого життя ниві .
І колосяться дні ,
і думки босоногі , вередливі ...
