Чомусь захолола душа.
Є в цьому моя вина.
На літо усе уповала,
А тут враз -
Осінь душу пробрала.
І почала свої править закони:
-Літо, гаси свої мотори!
-А ти, друже, хочеш ще в душі тепла?
-Добре, побавлю-потішу
-Бабиним літом тебе іще я.
- Я осінь твоя,
-Це я роблю погоду у природі,
- У житті і душі,
- Запускаю холод й дощі.
Осінь! Люблю тебе я
За барви твої золоті
І чистого неба блакить,
І хочеться,хочеться
У літі побути ще, але
І твоєї любові смак відчути,
І щасливою з тобою бути, хочеться.
За щедрі твої врожаї,
Ми вдячні, Осене, тобі!
І плекаєм надію
На зміни в нашому житті.
Боже! Не полишай нас
У важкі для нас дні.
Буде сумно холодатиме,
І кожен свої плоди
Радісно-нерадісно збиратиме.
І хто що сіяв - те й збирає.
Хто сіяв зі зла - то і зло пожинає,
Хто сіяв добро - на добро і чекає.
Україно моя! Зичу я тобі добра
І щасливого, заможного життя,
Процвітання,
Миру, злагоди, єднання
І твого в світах визнання.
З днем народження Тебе!
І якою ти будеш
Залежить від кожного з нас.
Приходить твій час -
Незалежна залежність.
Ти маєш у собі силу
Самовідновлюватися,
Відроджуватися,
Відтворюватися,
Розвиватися,
Бо з тобою Бог,
І з Тобою твої сини і дочки.
Прийми нашу Любов і Вірність,
Як дарунок Тобі.
А нам у Любові до Господа,
І один до одного
Ще треба рости,
Зростати й осінь свого життя
Пізнавати.
