Пробач, що в твою долю
Увірвалась непрохано.
Пробач, що не спитала
Чи можна любити
Так віддано.
Пробач, що серце твоє
У полоні тримаю.
Пробач, бо що буде далі -
Не знаю.
А хочеш волю, свободу,
Незалежність?
Тоді двері серденька свого
Відчиняю і твою любов
Відпускаю.
Лети! Птахо вільна,
У небо високе.
Чи знайдеш ти там спокій?
Спокій душі.
Ну, що за вірші?
Хто хоч раз
Так сильно покохає,
Як високо під небом України
Літає, той спокою не матиме
Повік. Любов"ю хворітиме
Призначений вік.
Двері серденька
Не зачиняю.
Тебе як Ангела чекаю,
Тебе всім серденьком
Я відчуваю,
Тобі свою пісню кохання
Співаю.
