Ви, королева мо́го серця та думок
Не перебільшую, повірте, знаю
Можливо й наробив я помило́к
Але… я Вас кохаю
Пробачте за відвертість моїх слів
Та у душі вогонь палає
Реальності Ви героїня, та солодких снів
У котрий день для Вас вірші лунають
Знов смію Вам писати у ранковий час
Знов буду душу розривати
Не хочу вам нашкодити, я мо́люся за Вас
Віддати хочу а не зруйнувати
Хоча обставини, як гострі ті ножі
Як пастка, про котру й не знати
Можливо Вам здається що виходу нема, що на межі
Я про́шу Вас – надію не втрачати
Я про́шу Вас – життя чудовий дар Творця
Хоча ще існувати будуть і проблеми й перешкоди
Всеж з витривалістю біжімо до кінця
Обов’язково буде нагорода!
Учора на вечірній службі Вас не було́
Я розумію, вчинки деяких всю Вашу радість відбирають
Але невже я марно молюся за Вас, невже не буде Вам дано́?
Вас особисто сам Творець кохає!
Людини велич – над провиною пройти
Ми всі вчимось любов’ю поми́лки інших покривати
Нелегко, важко, але варто всіх зусиль
Великий Бог готовий завжди руку подавати!
Хотів Вам написати лише короткого листа
А вийшло ніби проповідь читаю
Стежина праведних Ви знаєте, що не є легка
Та все одно, Вас королева, я кохаю!
