Хвилини блаженства,
Хвилини єднання зі світом
Відчув я сьогодні
З природою на самоті.
Я вечір цей тихий,
Що тільки буває лиш літом,
На довго залишу
На згадку в своєму житті.
Стояли дерева,
Мов скелі, були нерухомі.
Як в дзеркалі чистім
Було у воді відбиття.
Дрімали хмаринки,
Мов ті піддалися утомі…
І час зупинився,
І світ весь – було відчуття.
І запахи линули,
Чув я легку прохолоду.
І сірий туман
Обгортав молодий очерет.
І качечка з криком
Сідала сміливо на воду.
І дим підіймався,
Де поруч – рибацький намет.
Хвилини блаженства.
Хвилини єднання зі світом.
Хотілось мовчати,
Хотілось кричати й співать.
А пам’ять про вечір,
Що тільки буває лиш літом,
Я буду у серці своєму
Завжди зберігать.
