Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ліна Ланська: НІЧИЯ - ВІРШ


Ліна Ланська: НІЧИЯ - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 37

Пошук


Перевірка розміру




НІЧИЯ

Ліна Ланська :: НІЧИЯ
Вкотре безжальний вирок: "Доню, мені пора..." Знову одна в квартирі, - Дівчинці - півтора. Ключ - найлютіший ворог. Крапелька на щоці Висохне зовсім скоро... Зошити й олівці Втіха отій малечі. Стіни - її мольберт. Сонце втече надвечір, Страхи почнуть концерт. Книжку в обіймах стисне, - Рік , як торішній сніг... "Сонце, я не зумисне, Просто обставин збіг." Мамині руки стерпли, - Душу трима кулак. Пнеться мала запекло: "Літеру звати як? Хай не мовчать, говорять, Що-небудь лопотять..." Очі - бурхливе море, Їй відсьогодні, п"ять. Книги відтоді, з нею. Замок - старий диван, - Шерлок і Дульсінея, Борджіа, Ватикан. Що їй той ключ, ті двері, Як уява уяв Виллється на папері? Зло?.. добро? - НІЧИЯ! 10.08.17.

ID: 745495
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 10.08.2017 10:29:00
© дата внесення змiн: 10.08.2017 22:50:40
автор: Ліна Ланська

Мені подобається 14 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали: A.Kar-Te, OlgaSydoruk, Анфиса Нечаева, Ol Udayko
Прочитаний усіма відвідувачами (102)
В тому числі авторами сайту (25) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Анфиса Нечаева, 13.08.2017 - 11:30
17 Таке не легке дитинство...Але ж дійсно, у мами не було іншого виходу. та усе позаду...тепер ми читаємо чудові вірші Ліни Ланської. 43 16 16 16 flo13
 
Ліна Ланська відповів на коментар Анфиса Нечаева, 13.08.2017 - 11:42
Моє дитинство було найкращим.Бо я не розуміла того,що відбувається,хоч і зачиняли мене,та ненадовго...Але я навчилась мріяти,уявляти,ЧИТАТИ і ПИСАТИ!!!САМА...і друзі у мене були дорослі.Отак і виросло біле вороненя... biggrin biggrin biggrin Дякую,люба. 16
Зараз я згадую свої пригоди з розчуленням.Бо чого тільки не утне дитина,коли вона сама. wink apple Доки мама прийде,я намалюю шедеври червоним та синім...На стіну приб"ю...Скрізь одні принцеси та королеви...Синьо-червоні...Бо іншого олівця чомусь не було. Один, але різного колоьру з двох кінців. biggrin biggrin biggrin Садочок я відвідувала пізніше,але терпіти його не могла.Мене й досі натовп втомлює.
 
Анфиса Нечаева відповів на коментар Ліна Ланська, 13.08.2017 - 13:11
У всьому є свої плюси. Я також полюбляю самотність... smile 16 give_rose
 
Ліна Ланська відповів на коментар Анфиса Нечаева, 13.08.2017 - 16:36
friends
 
Патара, 10.08.2017 - 23:26
17 Дуже проникливо...
 
Ліна Ланська відповів на коментар Патара, 11.08.2017 - 07:54
Дякую,моя хороша. 16
 
С.І.М.ка, 10.08.2017 - 22:43
Якесь таке відчуття............півторарічної дорослості - не повинні діти в півтора року дорослішати. В 1,5 відповідають: "...мамина, татова.....", - того, хто поряд, але не "нічия"
17
 
Ліна Ланська відповів на коментар С.І.М.ка, 10.08.2017 - 22:45
Ви не зрозуміли.Звісно мамина і татова,але що це було? зло,чи добро? НІЧИЯ...Бо з одного витекало інше 31 flo31 flo36
Це була вимушена ситуація.
 
С.І.М.ка відповів на коментар Ліна Ланська, 10.08.2017 - 23:00
Зло - це відсутність любові. Я так розумію, що про це в даному випадку не йдеться, але вимушена самотність - це не єдиний шлях до розкриття у собі чогось доброго та надихаючого. Все дуже індивідуально. Добре, що все добре - часто в таких ситуаціях діти навпаки закриваються
 
Ліна Ланська відповів на коментар С.І.М.ка, 11.08.2017 - 07:59
Я не була надто довго сама.Ми жили у восьмиквартирному будинку.Коли вже надто починала лементувати й стукати в двері,сусіди мене випускали, бо мама мусила працювати.Проведе урок-другий і біжить додому.Казала,що сім раз помре за той урок.Дитсадок був з 3-х років,а відпустки до 3-х не було.З часом я полюбила це усамітнення,для мене відтоді він зветься особистий простір. 43 flo31 31 flo36
 
Квітка)), 10.08.2017 - 22:04
Це для мене нове в тобі, так пронизливо, в серце навиліт. коли дочитала, виступили сльози. ти переконлива.
 
Ліна Ланська відповів на коментар Квітка)), 10.08.2017 - 22:16
Я ще та скринька Пандори... biggrin Дякую,Юлю. 16
 
Наташа Марос, 10.08.2017 - 21:45
17 meeting 17 Ліночко... tender flo11
 
Ліна Ланська відповів на коментар Наташа Марос, 10.08.2017 - 22:16
Що таке? Все норм... give_rose 16 22 22
 
12 16 17 Щоб так відчувати, потрібно було оце пережити give_rose give_rose give_rose
 
Ліна Ланська відповів на коментар Світла (Імашева Світлана), 10.08.2017 - 22:15
Дякую щиро,люба. 16 give_rose flo31
 
A.Kar-Te, 10.08.2017 - 21:23
12 12 12 Болюча тема, болючий вірш, болюче життя 17 flowers
 
Ліна Ланська відповів на коментар A.Kar-Te, 10.08.2017 - 22:15
Звичайне життя... meeting 16 17 16
 
Ol Udayko, 10.08.2017 - 21:20
wink А треба б 0:1 на нашу користь, поетко! apple biggrin biggrin biggrin
 
Ліна Ланська відповів на коментар Ol Udayko, 10.08.2017 - 22:14
На Вашу? fright Хай буде. friends
 
Лепесток, 10.08.2017 - 13:09
экспромт или перечувствовано?
 
Ліна Ланська відповів на коментар Лепесток, 10.08.2017 - 14:18
Як вже відчуваєте... apple Дякую. 16
 
OlgaSydoruk, 10.08.2017 - 12:00
Дуже сподобалось,Ліно! 12 12 tender Найболючіша тема,мабуть! 17 flo10
 
Ліна Ланська відповів на коментар OlgaSydoruk, 10.08.2017 - 14:18
Ні,просто споагади мого дитинства... wink apple
 
Оксана Дністран, 10.08.2017 - 10:51
12 Сильно. 17
 
Ліна Ланська відповів на коментар Оксана Дністран, 10.08.2017 - 10:52
Дякую,Оксано. give_rose
 

Нові твори