Ой, як важко помирати
Паном у постелі,
Щохвилинно смерть чекати,
Дивлячись у стелю.
Інша справа серед куль
Про Державу мрієш,
Приціл снайпер наведе,
Нічого не вдієш.
Я люблю лиш чесний бій,
Бо народивсь в козацтві,
Шабля, люлька, добрий кінь,
Ось і все що треба, Братці.
А ще треба захистити матір Україну
Від розлючених вовків,
Що "братами"звуться,
А стріляють в спину.
Не люблю кривавий бій,
Підлий і мерзенний,
Він під Іловайськом був
З "братиком"скаженним.
Лише Сліпак Василь і такі як Він,
Козаки по духу і честі,
Будуть прикладом для Нас
І у Бога в почесті.
Єднаймося, Брати мої! Та щоб добре знали!
Іван Мазепа дивиться на Нас,
Бо боїться старий Гетьман,
Щоб самі Себе знов не звоювали.
Не хвилюйся Батьку!
Самі себе не звоюєм!
Кістьми ляжем за Вкраїну
І Тебе почуєм.
Від старого до малого
І в містах і в селах,
Запанує Дух козацький
І Україна ще буде весела.
І тоді Ми сядемо за столи дубові,
Пом'янемо Всих Героїв України,
Козаків, стрільців, Гетьманів,
Лицарів пролитої крові.
І Тебе прославим Петре
За діла Твої славні,
А не зможеш, або зрадиш,
Прокляне Народ в останнє!
Віра є! Надія є!
І любов до Бога...
А без Неньки-України
Нам ні до порогу!
коли в тексті глибокі думки-все інше не так суттєво...
