Доле моя доле,що з тобов робити,
чи на грушу завісити,чи в річці втопити.
Від самого народження,до самої смерти,
з тобов моя доле-тягар життя нести.
Скоріши ти народилась-жити пиловала,
а як доле народилась,малюком вмирала.
Руки ноги ти ламала,але все терпіла,
а в юності доле моя ,хворобу узріла.
Ми з тобою доле моя,як крапка і кома-
одно каже досить уже-друге,я ще не втомилась.
Доле моя живемо ми,як чорне і біле-
то в бізнесі "крутимо",тогодуєм свині.
Та завсе це ,доле моя-дякуємо Богу,
як нас життя призупинить-йде на допомогу.
Доле моя,доле моя-ніщо горювати,
у нас жона,у нас діти-треба годувати.
Вставай доле-йдемо далі,неробчи на себе,
ти у мене єдиная-один я у тебе.
Несім тягар,що нам дали і не байдикуйме,
бо так в ліні доле моя,життя наше й пруйде.
І піднялись ми з долею-пішли по житьови,
вона робче,я сміюся-на все ми готові.
Дійдемо з нею до цілі,це я точно знаю
ось тоді з тобою доле-я таниць заграю.
