Розганяє сонце хмари
В ясному промінні,
Розлітаються отари
У небесній піні.
Вітерець притих, чубатий,
На краю соснини.
Місяць виглянув кирпатий
Сонячної днини,
Усміхається зухвало,
Зирить на всі боки.
Сонце місяць покохало —
От буде мороки!..
А кохання — справжнє свято,
Сп'ялося на ніжки,
Не бува його багато,
А буває трішки… 2014
