Непрохано,негадано-сніг на голову.
Не чекали-холода завітали.
Зима як злодій заскочила.
Захолодила,з обраної дороги
Нас збила і взагалі приморочила,
І навіть когось та й зурочила.
Ой,це вже страшно-
Сніг мете так рясно!
Землю і серце холодом накрила,
Кров зупинила у жилах.
На мить усе завмирає,
Неначе у кому впадає.
ЛІКАРЮ ДУШ,порятуй!
Холод із весняного серця жени,
Не застудила б Зима нам Весни.
БОЖЕ! Відігрій нам Весну,
Прожени ТИ Зиму.
Бо коли немає між нами тепла,
Розуміння,любові й добра-
ДУША СУМУЄ.
І Великдень сумував,
Холод душ він відчував.
Невже зашкодять нам ці холода?
Коли нема любові-то біда.
СТІЙ! Зимо! ВХОДУ до наших
Сердець тобі ТУТ НЕМА!
