Осанна тобі,Господи!
За те,що живемо,
За те,що Любов неземну пізнаємо,
За те,що у Тебе вчимося прощати.
А щоб не загубитися у світі цім
Люди, у Господі живім!
Людський роде,ти причетний
До Господніх страждань і мук
Ти хочеш слави самого Творця,
Забуваючи,що твоя дорога життя
Рано чи пізно прийде до свого кінця.
Упокори свою Гординю,
Плекай у Бозі свою твердиню!
Не запишайся своєю Славою,
Не стань,Людино,лукавою!
Славу як одіж святкову вдягаєм,
Забуваючи Славу Богу віддати,
Бо ми лише Божі Творіння.
І марно кричати"ОСАННА",
Простеляючи вербове галуззя,
Коли обвили тебе Слави мотуззя
І так затиснуло,що вже
Починаєш кричати "РОЗІПНИ"!
Слава Господня нависотах і повіки-вічні,
А наша-тут,на землі і швидкоминуча.
Без Господа нам лишається тління,
А з Господом-в його Славі горіння.
Слава Тобі,БОЖЕ!
За відкуплення людського роду,
За Хліб,Вино і Воду-
Жертву Твою кровну,
Зміни природу нашу гріховну.
