Це був не сон,я певен ти була
І відчуваю,що ти є на світі,
Ти ранішнє сопрано солов'я,
Веселе й тепле сонце у зеніті.
Мої здобутки і моя броня,
Ласкаві очі,як волошки в житі,
Вода джерельна,чиста,як сльоза,
Що прохолодою прийде в важливі миті.
Хмаринка в моїй тепленькій руці,
Одягнена в трояндове намисто,
Пелюстка червоніє на щоці-
Цілунком полетіла в небо чисте.
Ти шепіт трав і запах споришу,
Ріка безмежна переливів літа,
Духмяний чай із квітів чебрецю,
Мереживо чола ,літами вкрите.
Ти дзвін душі усіх моїх років,
Міцне вино,що голову дурманить
Та чаша , ́із якої я не пив,
Але яка мене солодко манить.