Ти особлива якась.
У тебе магія в очах.
І повні ямочки на щічках
чарів.
У голос вплетений
туман-дурман.
Хоч ти мовчиш,
а скрипка далі грає.
І заворожує, запутує
волосся-ніжна шаль.
Коли подивишся у очі,
одразу в душу - даль.
А слово хоч промовиш-
затихає цілий світ.
Ти особлива-
з цвітом нива
цілий рік.
І відколи тебе зустрів
про спокій я забув.
Вже не згадаю
день чи ніч.
Усього геть втрачаю лік.
Тільки в усмішці твоїй
розчинився б навік.
Ти особлива!
А я ,просто закоханий
до безтями
у тебе чоловік.