Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ДАЛЕКО - ДАЛЕКО ВЖЕ МОЄ ДИТИНСТВО… - ВІРШ

logo
геометрія: ДАЛЕКО - ДАЛЕКО  ВЖЕ  МОЄ  ДИТИНСТВО… - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ДАЛЕКО - ДАЛЕКО ВЖЕ МОЄ ДИТИНСТВО…

                     Далеко-далеко                    Так вийшло, що тато
                     вже моє дитинство,              не вернувсь з війни,
                     і шовкові трави,                   довелось багато
                     й небо синьо-чисте              зазнать нам біди.
                                              І жили ми бідно,
                                              й хату будували,
                                              і часом голодні
                                              ми спати лягали.
                    Коли збудували,                    Мама у колгоспі
                    трохи  легше стало,               весь час працювала,
                    та хвороба й голод,-              домашню роботу 
                    сестричку забрали.               на нас покладала.
                                             Щодня нам матуся 
                                             наряди давала:
                                             ми і вишні рвали,
                                             і город сапали.
                   В череду корівку                    Вечорами мама
                   щодня виганяли,                    з нами розмовляла,
                   і живність кормили,                про життя і тата 
                   й сіно доглядали.                   нам розповідала.
                                            Ми усе зробити
                                            завжди намагались,
                                            спішили в долину,
                                            щоб трохи погратись.
                   У річці купались,                    Кавуни і дині,
                   ще й рибу ловили,                 в нас свої були,
                   потім на кабиці,                     шовковиця й сливи,-
                   ми юшку варили.                   вижить помогли.
                                          Картоплю варили 
                                          в старім казані,
                                          з гілочок малини,-
                                          ми пили чаї.
                   Іноді бувало,                       І тоді від мами
                   що ми загуляли,                  нам перепадало,
                   й деяку роботу,-                  віник і лозина,-      
                   зробить не встигали.            по спинах вінчали...
                                           Віника й лозини
                                           брат мій не боявся,
                                           й мене захистити
                                           завжди намагався.
                   -Ой, не бийте Валю,             Досить, що між нами
                    а бийте мене,                      Галинки нема,
                    бо вона маленька,               її смерть забрала,
                    не дай Бог помре.               та й Валя ж мала...
                                         Василько, мій братик
                                         мене захищав, 
                                         і песик кудлатий
                                         мене не кусав.
                   Мама витирала                   Залюбки й до школи
                   із очей сльозу,                   ми з братом ходили,
                   лагідно казала:                  бувало й голодні,
                 - Та я ж вас люблю!             уроки учили...
                                        Ой як же далеко
                                        вже моє дитинство,
                                        живими лишились
                                        спогади барвисті...

ID:  722111
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 07.03.2017 15:20:02
© дата внесення змiн: 08.03.2017 22:38:21
автор: геометрія

Мені подобається 8 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (270)
В тому числі авторами сайту (13) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Ольга Калина, 10.03.2017 - 01:47
12 12 12 flo19
 
геометрія відповів на коментар Ольга Калина, 10.03.2017 - 21:19
Дякую, Олю! Дитинство барвисте, навіть у спогадах! 16 43 42 give_rose flo36 flo31 flo23
 
NikitTa, 07.03.2017 - 21:57
12 17 16 Сумні і світлі спогади дитинства.
гарно написано-проймає.Радості і натхнення writer flo23
 
геометрія відповів на коментар NikitTa, 07.03.2017 - 23:30
Дякую,NikitTa! Те, що було в дитинстві, не забувається... 16 43 42 ny1 flo36 flo23
 
stawitscky, 07.03.2017 - 21:16
Історія дитинства мого покоління. Щиро і вдало!З святом Вас Валю, побільше радості і пошани!
12 12 12 give_rose
 
геометрія відповів на коментар stawitscky, 08.03.2017 - 18:07
Дуже дякую! Хоч важке було дитинство, та ж було воно барвисте! Дякую за привітання, а я вас вітаю з приходом весни, нехай вона додає вам снаги... 16 43 42 flo36 flo25 flo11
 
Фея Світла, 07.03.2017 - 21:08
12 give_rose give_rose give_rose
 
геометрія відповів на коментар Фея Світла, 07.03.2017 - 23:24
Дякую, Фею!.. Найприємніші спогади про дитинство... 16 42 43 flo36 girl_witch flo06
 
Ганна Верес, 07.03.2017 - 19:46
Ой як же далеко
вже моє дитинство,
живий лишивсь спогад
у душі барвистий... Непросте Ваше дитинство, Валю. Гарно написано. 12 12 12 16 give_rose
 
геометрія відповів на коментар Ганна Верес, 07.03.2017 - 19:52
Дякую, Ганю! Ото щось на душу насіло, та вилилось на папір, та прямо з чернетки і в КП виклала, може й не варто було... 16 43 42 flo25 flo11
 
Ой, спогади,спогади,та усе минуле не дає нам спокою.Щасливого майбутнього. give_rose
 
геометрія відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 07.03.2017 - 19:50
Дякую, Ніло і Олеже! Отак спогадами й живемо, та вже кращого й не ждемо, хоч би дітям і онукам жилось нормально... 16 43 42 flo31 girl_sigh flo36 flo11
 
laura1, 07.03.2017 - 17:31
12 17 cry Сумний вірш. Ваше дитинство схоже на дитинство моєї мами. Теж голодували (мама з сестричкою, братик помер у війну від дифтерії), а вижили завдяки тому, що моя бабуся, а їх мама вміла гарно шити, хоч ніде і не навчалася. Про те як вони виживали можна написати книгу. Думаю, що у цього покоління було дуже важке дитинство.
 
геометрія відповів на коментар laura1, 07.03.2017 - 19:47
Дякую,lauro! Тоді всім важко було, точніше майже всім, а тепер: одні воюють, інші бідують, а ще інші багатіють, та все гребуть, загрібають і покарань не мають... 16 43 42 flo36 flo31 tender flo23
 
Ніна Незламна, 07.03.2017 - 16:13
12 16 17 Рветься часом серце,як згадуєш дитинство..Кажуть,що можна про кожну долю написати книжку.Та про себе не хочеться,бо біль дістає
Мо то воно на краще,бо час кажуть всі рани загоює.Та гадаю мабуть ні ,бо, з роками все частіше згадується,що пережив в житті. Успіхів Вам!!!Зі Святом! Миру,щастя і добра,Нехай душенька співа із весною радіє,сонечко серденько зігріє. flo12 flo12 flo12
 
геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 07.03.2017 - 19:41
Дякую, Ніно! Якби нині жилося краще і легше, то можливо й спогади були б цікавіші,а так, тоді хоч і важко було, та все ж жилося веселіше, а тепер, як кажуть "де не кинь, кругом клин"... З наступаючим вас святом, усмішок і тепла, радості і добра!.. 16 43 42 flo36 girl_sigh flo11
 
ВАЛЕНТИНАV, 07.03.2017 - 15:27
Мабуть слів таких і не існує, щоб можливо було виразити свої почуття після прочитаного...

У нас з Вами сьогодні співпали теми, я також про
дитинство написала вірша...
А я гадала у мене було тяжке...

Дякую, дякую... 16
 
геометрія відповів на коментар ВАЛЕНТИНАV, 07.03.2017 - 19:33
Дякую, Валю! Так угодно було долі: ми знесли нестатки й болі, працювали все життя, а тепер нема пуття... 16 43 42 flo31 girl_sigh no2 flo36
 
ВАЛЕНТИНАV відповів на коментар геометрія, 08.03.2017 - 10:31
ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ! give_rose give_rose give_rose

ВІТАЮ ЗІ СВ*ЯТОМ!
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
x
Нові твори
Обрати твори за період: