Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ДАЛЕКО - ДАЛЕКО ВЖЕ МОЄ ДИТИНСТВО… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія відповів на коментар Ольга Калина, 10.03.2017 - 21:19
Дякую, Олю! Дитинство барвисте, навіть у спогадах!
NikitTa, 07.03.2017 - 21:57
Сумні і світлі спогади дитинства.гарно написано-проймає.Радості і натхнення stawitscky, 07.03.2017 - 21:16
Історія дитинства мого покоління. Щиро і вдало!З святом Вас Валю, побільше радості і пошани!геометрія відповів на коментар stawitscky, 08.03.2017 - 18:07
Дуже дякую! Хоч важке було дитинство, та ж було воно барвисте! Дякую за привітання, а я вас вітаю з приходом весни, нехай вона додає вам снаги...
геометрія відповів на коментар Фея Світла, 07.03.2017 - 23:24
Дякую, Фею!.. Найприємніші спогади про дитинство...
Ганна Верес, 07.03.2017 - 19:46
Ой як же далековже моє дитинство, живий лишивсь спогад у душі барвистий... Непросте Ваше дитинство, Валю. Гарно написано. геометрія відповів на коментар Ганна Верес, 07.03.2017 - 19:52
Дякую, Ганю! Ото щось на душу насіло, та вилилось на папір, та прямо з чернетки і в КП виклала, може й не варто було...
Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 07.03.2017 - 18:15
Ой, спогади,спогади,та усе минуле не дає нам спокою.Щасливого майбутнього.
геометрія відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 07.03.2017 - 19:50
Дякую, Ніло і Олеже! Отак спогадами й живемо, та вже кращого й не ждемо, хоч би дітям і онукам жилось нормально...
laura1, 07.03.2017 - 17:31
Сумний вірш. Ваше дитинство схоже на дитинство моєї мами. Теж голодували (мама з сестричкою, братик помер у війну від дифтерії), а вижили завдяки тому, що моя бабуся, а їх мама вміла гарно шити, хоч ніде і не навчалася. Про те як вони виживали можна написати книгу. Думаю, що у цього покоління було дуже важке дитинство.
Дякую,lauro! Тоді всім важко було, точніше майже всім, а тепер: одні воюють, інші бідують, а ще інші багатіють, та все гребуть, загрібають і покарань не мають...
Ніна Незламна, 07.03.2017 - 16:13
Рветься часом серце,як згадуєш дитинство..Кажуть,що можна про кожну долю написати книжку.Та про себе не хочеться,бо біль дістаєМо то воно на краще,бо час кажуть всі рани загоює.Та гадаю мабуть ні ,бо, з роками все частіше згадується,що пережив в житті. Успіхів Вам!!!Зі Святом! Миру,щастя і добра,Нехай душенька співа із весною радіє,сонечко серденько зігріє. геометрія відповів на коментар Ніна Незламна, 07.03.2017 - 19:41
Дякую, Ніно! Якби нині жилося краще і легше, то можливо й спогади були б цікавіші,а так, тоді хоч і важко було, та все ж жилося веселіше, а тепер, як кажуть "де не кинь, кругом клин"... З наступаючим вас святом, усмішок і тепла, радості і добра!..
ВАЛЕНТИНАV, 07.03.2017 - 15:27
Мабуть слів таких і не існує, щоб можливо було виразити свої почуття після прочитаного...У нас з Вами сьогодні співпали теми, я також про дитинство написала вірша... А я гадала у мене було тяжке... Дякую, дякую... геометрія відповів на коментар ВАЛЕНТИНАV, 07.03.2017 - 19:33
Дякую, Валю! Так угодно було долі: ми знесли нестатки й болі, працювали все життя, а тепер нема пуття...
|
|
|