Холонуть почуття.
Я,мабуть,сама себе
в тебе закохала.
Тебе принцом зробила,
розмалювала.
Та реальність гірка,
і буденність сіренька.
Надія,що ти ідеал
дуже маленька.
Різниця у віці.Не різниться
до різниці в думках.
Душа до душі не лягає.
А серцю бракує,
не вистачає
в тобі життя.
Якого немає,
якого не є.
Твоє і моє вперто
не хоче нашим ставати.
То як будувати
разом,коли кожен окремо,
своє має кредо.
Сама закохалася,
сама й розлюбила.
І що воно було
уже не доймеш.
Як будеш на вулиці
на зустріч іти,то і не підійдеш.
Ти вибач помилку мою
незумисну.
Хай все буде добре
у кожного з нас.
І думка,що просить
захистку-
настане ще час.
)))дякую!
дякую))дуже приємно!
Чудовий напіввершлібрик! 
дякую))гарного дня!
