Ми мрійники по суті і словами
Живими мріями у хмарах
Витаємо у снах ночами
Тонучи в потаємних чарах
Долоні потребують ласки
Долонь коханих у пітьмі
Яка скидає ниці маски
Лишаючи лихе собі
А людям втрачених в собі
Дарує мрію, щоб не стало
Не загубитись у пітьмі
Та віднайти, що так шукали
І плин годин не втратить знову
В цих ніжних декілька хвилин
Хвилинах справжньої любові
На зламі створення родин
Без лишку втративши себе
Всим ризикнути, встоять лиш
Щоб лиш відчувши знов святе
Посеред спокою та тиш
Ми мрійники, не мрію я
Немає справжніх до останку
Для когось кожен день життя
Мені б дожити до світанку...
І кожен день новий початок
В потугах безвісти втекти
Хтось може світу рідним стати
А я чужим є і собі...