(із циклу «Грибіана», відгомін на вірш
"Найважливіше – не бути в душі холодним")
автор - Олександр Гриб
Про що в молитвах я прошу у Бога?
Найперше - миру й мудрості Душі,
Щоб світлою була у Рай дорога,
І рідні люди не були чужі…
Благаю Бога – «Захисти кордони,
Звільни від ворога мій рідний край,
Для тебе не існують перепони,
Десницею «ординців» покарай!"
Дай, Боже, силу змученим і кволим,
А спраглим - Віру, як ковток води,
Нехай святиться все, що є навколо,
Врятуй страждальну землю від війни!
Прошу тебе, почуй мою молитву,
І дай прозріння тим, хто мов сліпий,
Йде на заклання у глибоку вирву,
У чому сенс життя, прошу, відкрий!
Ольга Шнуренко
"Найважливіше – не бути в душі холодним"
автор - Олександр Гриб
Дай мені синього,сильного Твого неба,
Древнього спокою, величі гір похмурих.
Дай мені голосу, голос – це все, що треба.
Більше нічого. Благаю, не треба мурів.
Дай мені мудрості пити лише з криниці,
Тиші світанків й ранкових густих туманів.
Подиху, погляду. Світла в Твоїх зіницях.
Дай мені спогадів. Спогадів без обманів.
Дай мені в темряві чути Твої молитви,
Полум’ям свічки тремтіти в чужих безоднях.
Найжахливіше – не вміти когось зігріти.
Найважливіше – не бути в душі холодним.
Сильно, Олечко! Звучить, мов молитва. Особливі рядки: Прошу тебе, почуй мою молитву,
І дай прозріння тим, хто мов сліпий,
Йде на заклання у глибоку вирву,
У чому сенс життя, прошу, відкрий!
Це і є молитва. Саме так я сприйняла вірш Олександра, і приєдналася до нього своє молитвою Бог все бачить і все чує, але мабуть хоче, щоб ми не тільки на нього уповали, а й самі у руки своє життя брали...
У наших молитвах - щирі прохання. Чим більше буде людей молитися, тим скоріше Бог нас почує. Звичайно, я розумію, що від загарбників нас врятують тільки хоробрі солдати, але закінчити війну можуть лише правителі і дипломати...
