Ти мене коли приземляєш
Сам не знаючи крила даєш,
І смішний і простий
Мій найкращий і рідний.
Голос твій дорогий і густий
І характер такий своєрідний-
Не пустий.
Я приймаю твої протести
І радію- бо знаю
Що ти любиш,
І то не для преси
Я теж кохаю.
Не бунтуй, не сперечайся,
Обійми і ніжно мовчи.
Скільки б ти не змагався
Переможемо все одно "ми".
Спільно діяти-все обумовлено,
Та маю звичку робити відступ,
Не вважай це за підступ.
Лиш додати нам хочу азарту,
Та немає більшого фарту,
Ніж та доля що нас звела-
Подарунок зробила вона.
Знай, коли я посміхаюся
То є щира подяка тобі,
Возвеличуєш моє серце-
Можеш брати його собі!
