Народе,всміхнися у вільній країні,
що звільнений був із народів тюрми
радянський союз,то для тебе чужина
цю назву країни з малої пиши.
Нема там нічого, загублена слава,
який я щасливий,що нині живу
Загальнонародна тероро-держава
своєму народові правду скажу.
Чудово боролись тоді дисиденти
в огнях пропаганди, був критики шквал
Супроти стояли ворожі агенти,
що прагнули вбити без честі і прав.
Загублені роки,минає століття,
як сміло ступили на шлях боротьби
Розквітло відтоді вкраїнське суспільство,
а досі за правду ще боримось ми.
Бо башта Кремля ще на світі існує
на ній червонясті терору зірки
Господар її свою велич малює
зостались із величі марені сни.
Поборимо ми цей терор на Донбасі
засилля російське,державності жах
Козацькому роду нема,що бояться
борецька могутність - Шевченко Тарас.
Кобзар надихає щосили боротись
повстане Хмельницький з козацьких могил
і буде гордитись наш гетьман народом,
що нашу свободу в хмелю* не втопив.
Бо ми не вожді,ми козацького роду
народного гетьмана слово-наказ
Народе,минайте знайомого броду,
якщо в брудну воду ступили хоч раз.
Я вірю постане ще слава велична
історія верне свої сторінки
Калина й родина - наш заповіт вічний
й одна Україна єднає віки.
15.12.2016р.
*Чи не той то Хміль
(Пісня про Богдана Хмельницького)
І гарно, і правдиво, Ігоре! На жаль ворогів у нас вистачає, не тільки з союзу, є й інші, "свої", та вірим, що сонце для нас ще засяє і будем ми вільні й щасливі тоді...
