БІЛЬМО -- «Mein Kampf»
І вибраність і загадковість – пастка простакам,
Як раптом хочеться щоб бути особливим…..
Наївність їх, мов ноша непосильна від оков,
Поняття «бути» і «здаватись» їм єдине.
Харизма в тім, щоб нищити «чужих»,
Щоб з інших думкою ніяк не рахуватись.
Ціною їхньої свободи, навіть і життя «глухонімих»
До бутафорної вершини влади просуватись…..
Все знищити на своєму шляху – путі,
З інакодумством, проблиском свідомості розстатись.
Коли не згоден хто у «світле майбуття» іти,
То , в принципі, не сміє поміж обраних зостатись!
Знайти хто винен, ворог хто – дріб’язг,
Достатньо того, що в натурі ненадійні,
Тим більше, предки їх бунтівники щораз….
Та й руки щось сверблять і зграя наша вірна….
Так не одна лавина прокотилась по землі.
Мов сніговий обвал, немов страшне цунамі,
Історики лукаво затирають правди слід,
Та хто запевнить, що не станеться це з нами….
Ми міцно всі тримаєм меч в руках,
Щоб жити в мирі зовсім не готові.
Так щиро, молитовно просимо про супостата крах..
І вірити не хочемо, що все в руці Єгови.
Вихід 15:1,3-6 «Тоді Мойсей та ізраїльтяни почали співати
Єгові: «Буду співати Єгові, бо він здобув славну перемогу.
Коня й вершника він кинув у морську глибінь. Єгова —
могутній воїн. Єгова — ім’я його. Фараонові колісниці та
військо він кинув у море, в Червоному морі потонули
найліпші воїни фараона. Їх накрили бурхливі води, і
вони пішли на дно, мов камінь.Твоя права рука, о Єгово,
дуже могутня; твоя права рука, о Єгово, трощить ворогів»
P.S. Гордий, безумний фараон вже не почув цієї пісні.