Була одна муза і та вийшла заміж,
Знаю її це - напевно до літа.
Лишилась засуха по ній у кухні і штанях,
Так важко зустріла моє бажання не пити.
А я змолодів і незовсім вже й сивий,
Вернувся до справ і спалив всі блокноти,
В яких розквітали не вірші, а бажання не жити,
Тепер от наново вчуся світ любити.
І майже виходить, мию за собою посуд,
Каву пю із чашок, а не пластмаси.
Цигаркі гіркі, кашливі потвори
Не моя розвага, краще парком гуляти.
Життя, розумію, формують маленькі сюжети,
Важливість у тому, щоб бути головним героєм,
В своєму житті, володіти своїми думками
І вірити в те, що справжнє життя ще вдасться пожити.
І музу зустріти, яка без брудного піару
Без літрів пива і пляшок віскі,
Почує в душі найтонші мотиви
І буде по собі з під кави чашки мити.
