Оце так подія. Ніхто із видавництв Києва чи Львова нині не кинеться видавати твори нікому не відомих писак. Це – апріорі.
Пан Слабошпицький окупував «Літературну Україну». Може, й купив. Це його власна справа. Й дякуємо йому за твердиню. Він працює, аж гай гуде. Одначе, якесь видавництво «Склянка Часу» із периферійного, Богом вже давно забутого Канева, шурує друком молодих писак. Як сказав у своєму новітньому інтерв`ю редактор цього видавництва, дають усі шанси молодим, «не розкрученим» штурмовикам небес літератури… Оттакої! І честь і хвала такій безголовій запоруці… Цеж треба, вірити у молодь… Наразі замовив собі примірнику альманаху цього через і-нет мило zeitglas@ck.ukrtel.net
Коли отримаю, розгорнуся критикою. А, може, й стебом. Хто зна. Втім, вже зараз дякую видавцям!!! Безумству храбрих… Почитаємо.
Хто хоче, може переглянути сайт алманаху:
http://zeitglas.io.ua/s2435064/
Потім можете порівняти із моєю "критикою".
Якщо вважати себе лiтератором-треба вмiти не тiльки солодку 'вишеньку на тортику' знiмати...це -постiйна праця i над собою в першу чергу.. є люди ,яким довiряю...i залишаюсь в постiйному боргу перед ними...вони щиро допомагають,хоч i не завжди прошу...це робить моi твори такими,якi вони є... Намагаюсь не зловживати такою допомогою, важливо зберегти свое обличчя, але здорова критика просто необхiдна, особливо,коли твори будуються на почуттях, ..тодi важко власноруч зрозумiти, яким бачать твiй твiр читачi...а це -наше першочергове завдання- донести думку.
залишайтесь у нас думаю,що кожен із нас не має так багато часу, щоб проглядати всю пресу...а ось за Вашою статтею -зацікавляться й оберуть для себе, що прочитати...щиро дякую Вам за турботу