Як завжди сонечко раненько встало
І разом з ним - прокинулось село.
Навчаючись, мені не вистачало
О тих країв, дитинство де пройшло!
Пройшли роки - і знов я повернулась
В своє село, до затишку свого.
Бо де б я не була - воно мені виднілось
І в снах, і в мріях бачила його!
Кожний Божий день, раненько вранці
Всі люди прокидаються від сну,
І знають всі селяни, що вони не в казці,
Що чекає їх сьогодні важкий труд.
Жінки, хоч не охоче, та завзято
Візьмуть відро, корову щоб здоїть.
І при цьому думають так часто,
Що по-іншому хотілося б їм жить!
Що хотіли б спати, скільки хочуть
І ходить хоч кожен день в салон краси!
Та це всього лиш їхні мрії будуть,
Бо треба ж гроші - діти щоб зросли!
Чоловіків своя чека робота
А її, я вам скажу, велика купа!
Свиней погудувать, знайти коровам сіна
І поле ще зорать, до всього є їм діло!
Лише селяни знають про важкі клопоти
Коли не знаєш, де знайти роботи?
Коли тобі й копійка золота!
І молишся, щоб цей рік були жнива!
І як би важко люди не робили,
Усі вони обожнюють село!
Любіть село, як предки це робили,
Й щоб вам щасливо й весело було!
ПРОЙШЛИ РОКИ- І ЗНОВ Я ПОВЕРНУЛАСЬ
