Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мила Машнова: Лето – камера одиночная - ВІРШ


Мила Машнова: Лето – камера одиночная - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 43
Персональный ЧАТ Grygat
Персональный ЧАТ I.Teрен
Персональный ЧАТ MaRiK29
Персональный ЧАТ Master-capt
Персональный ЧАТ Mattias
Персональный ЧАТ Quadro.Tony
Персональный ЧАТ RedkaSM
Персональный ЧАТ Valentyna_S
Персональный ЧАТ Zinthenko Olena
Персональный ЧАТ Zoja
Персональный ЧАТ Інна Рубан-Оленіч
Персональный ЧАТ Амадей
Персональный ЧАТ Валентина Ланевич
Персональный ЧАТ Валентина Рубан
Персональный ЧАТ Волинянка
Персональный ЧАТ Володимир Кепич
Персональный ЧАТ Галина Лябук
Персональный ЧАТ Дружня рука
Персональный ЧАТ Калігула
Персональный ЧАТ Капелька
Персональный ЧАТ Катерина Голосна
Персональный ЧАТ Ки Ба 1
Персональный ЧАТ Ліна Ланська
Персональный ЧАТ Лариса Сорокіна
Персональный ЧАТ Леся Приліпко-Руснак
Персональный ЧАТ Лилея
Персональный ЧАТ Льорд
Персональный ЧАТ Любов Таборовець
Персональный ЧАТ М.С.
Персональный ЧАТ Міла Перлина
Персональный ЧАТ Міха Невідомський
Персональный ЧАТ Михайло Гончар
Персональный ЧАТ Ніна Незламна
Персональный ЧАТ Наталія Глиняна
Персональный ЧАТ Просто Тетяночка
Персональный ЧАТ Редьярд
Персональный ЧАТ СОЛНЕЧНАЯ
Персональный ЧАТ Светлана Борщ
Персональный ЧАТ Серго Сокольник
Персональный ЧАТ Таїсія Шашилкіна
Персональный ЧАТ Хуго Иванов
Персональный ЧАТ ЮНата
Персональный ЧАТ палома

Пошук


Перевірка розміру




Лето – камера одиночная

Мила Машнова :: Лето – камера одиночная
На деревьях повисли сумерки, Словно крылья летучей мыши. В небе звёзды к рассвету умерли, Новых – бисером – Бог не вышил. Город сгорбился. Город хмурится, Выдыхая асфальтную пыль, Распахнув настежь души-улицы… Вот-вот месяц зажжёт фитиль. Ветер рыскает, словно гончая, В закоулках дворов, на крышах… Лето – камера одиночная, Из которой никто не вышел Невредимым. Сердцá распороты Безымянным врагом тишины. Я простужена этим городом, С ним синхронно болеем мы. 18.07.2016

ID: 678092
Рубрика: Вірші, Міська (урбаністична) поезія
дата надходження: 14.07.2016 22:49:15
© дата внесення змiн: 22.07.2016 13:01:14
автор: Мила Машнова

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (257)
В тому числі авторами сайту (10) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 0
ОЦІНКА ЧИТАЧА
не оцінювати 
1  2  3  4  5
 
             Ще...
             Ще...   3D...
          
Ім'я*
Email
Код перевірки*
(уведіть цифровий код, як на картинці)
правила » залишилося символів 
 




КОМЕНТАРІ

Хуго Иванов, 15.07.2016 - 09:59
Только если умрешь - пропишут.
frown 16 flo34 42
 
Понравился ваш стих. Единственный нюанс смущает - ударения последних слов в чётных строчках. Сначала "мЫши-вЫшил", потом "пыль-фитИль", а в конце снова "крЫшах-пропИшут". Не претендую на роль критика-эксперта, но тут что-то не так
 

Нові твори