ПІСНЯ «Долина самоти»
Музика: ?????
Слова: Володимир Туленко
(1)
З пекучим полум’ям від нас пішло кохання,
Чом відгоряють наші задуми святі?
Були щасливі ми від вечора до рання,
І, наче марення, хвилини щастя ті!
І, наче марення, хвилини щастя ті,
Де ми кохалися в трояндовому морі,
А наостанок нам – долина самоти,
Де панувати буде нескінченне горе!
А наостанок нам – долина самоти,
Де панувати буде нескінченне горе!
(2)
Слова колючі, як рефрен останній,
Як ті гвіздки, що у Христоса на хресті.
Неначе блискавка прощається кохання,
І наче марення хвилини щастя ті!
І наче марення хвилини щастя ті,
Де ми кохалися в трояндовому морі,
А наостанок нам – долина самоти,
Де панувати буде нескінченне горе!
А наостанок нам – долина самоти,
Де панувати буде нескінченне горе!
(3)
Найбільша темінь завжди при світанні.
Життя побило, мов прожилки на листі.
Примарні залишились сподівання,
І, наче марення, хвилини щастя ті!
І наче марення хвилини щастя ті,
Де ми кохалися в трояндовому морі,
А наостанок нам – долина самоти,
Де панувати буде нескінченне горе!
А наостанок нам – долина самоти,
Де панувати буде нескінченне горе!
А наостанок нам – долина самоти!
Долина самоти в коханні моря!
