Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Harry Nokkard: Память сердца (перевод) - ВІРШ

logo
Harry Nokkard: Память сердца (перевод) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 6
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Память сердца (перевод)

Может и длинная баллада, но мне очень нравиться. 
-------------------------------------------------------

           Память сердца
  (Баллада – Группа “Yes” - Перевод )

Движением рук, от камня отсекая,
все лишнее, он знает, боль уйдет, 
из сердца, что Мадонну призывает,
подобно солнцу, страсти в глину превращая,
Роан руками, камню форму придает.    

И в лабиринте грез-воспоминаний,
он ищет свою женщину, и вот,
она приходит, воплощением желаний,
в его жилище, где танцует и поет.

И в тишине, в тоске своей бездонной,
он молит Господа ее вернуть,
душой, взывая к небу: - О, Мадонна!
Позволь мне, в глину страсти 
Жизнь вдохнуть.

Осенней ночью холод донимает, 
все замерло, в преддверии зимы,
душою к небесам Роан взывает:
- О, Господи! В чем провинились мы?

Не отвергай моей молитвы, О, Мадонна!
для женщины моей дни сочтены,
она больна, болезнь ее бездонна,
ей не увидеть будущей весны.

Стихает ветер, ночь глухая на исходе,
на небосводе занимается рассвет,
из Жизни в Вечность женщина уходит,
подобно опадающей листве.

Беспомощно раскинув крылья-руки,
Душой, открывшейся навстречу небесам,
уходит женщина, в преддверии разлуки,
листвой осенней падая к ногам. 

Зима холодная остудит все желания,
и он молить лишь будет об одном,
дать жизнь его творению из камня,
наполнить сердце памяти вином.

Довольно слез, Роан! Уйми печаль работой!
Работой, так преображающей тебя,
работа с камнем поглотит твои заботы,
напомнит, как ты жил ее любя.

Если б она могла его услышать,
если б она могла увидеть его боль,
пришла бы светом неземным в его жилище, 
ошеломленная его мольбой Любовь.

Он смог бы вновь ее руки  коснуться,
смеясь кружиться в танце, как во сне,
заставить на щеках ее проснуться
румянцы нежные, напомнив о весне. 

Когда глаза ее, на рубеже столетий, 
так откровенно обещали мне
Любви забвение, средь бурь и лихолетий, 
и мы забылись, как в волшебном сне.

Листвой осенней на ветрах тысячелетий, 
касаясь крыльев-рук, кружились в вышине,
беспечные, как маленькие дети,
воспоминания приходят вновь ко мне.

С приходом осени мы оба вспоминали,
все то, что было много лет назад,
Любви Историю, что некогда мы знали,
золото осени и в ней осенний сад.

Касание рук твоих, как обещание счастья,  
когда я твои пальцы целовал, 
рука в руке, сквозь бури и ненастья,
навстречу солнцу, куда я тебя позвал. 

Воспоминания, как молоды мы были 
Любовь казалось вечной, без конца,
Друг друга больше жизни мы любили,
Отдав, друг другу души и сердца.  

В осенней дымке, солнце на закате,h
И ты, похожая на теплый лунный свет, 
твои глаза и на пол сброшенное платье,
шептали губы твои еле слышно – Нет.



Каплями жемчуга из глаз твоих бездонных,
Срывались слезы и катились по щекам,  
И мы молили небо – О, Мадонна! 
Любви забвение позволь изведать нам.

Ее глаза на рубеже столетий 
проникновенно обещали мне,
мы встретимся и будем вновь как дети, 
кружиться, словно птицы в вышине.

Смеясь, забыв печали и невзгоды,
забыв о времени, часам утратив счет,
уйдем в мир грез, забвений и свободы,
когда Любовь нас в Осень унесет. 

Листвой осенней, на ветрах тысячелетий,
будем кружить в волшебном танце, как во сне,
с приходом осени, на рубеже столетий,
в воспоминаниях ты вновь придешь ко мне.

Как некогда, мы оба вновь припомним,
все то, что было много лет назад,
Любви Историю, которая напомнит
золото Осени и в ней осенний сад.

Движением рук, от камня отсекая,
все лишнее, он знает, боль уйдет, 
из сердца, что Мадонну призывает,
подобно солнцу, страсти в глину превращая, 
Роан руками, камню форму придает.    

----------------------------------------------------
Turn of the Century

Realizing a form out of stone
Set hand moving 
Roan shaped his heart 
Thru his working hands 
Work to mould his passion into clay 
Like the sun

In his room, his lady
She would dance and sing so completely 
So be still, he now cries
I have time, oh let clay transform thee so

In the deep cold of night 
Winter calls, he cries, don’t deny me
For his lady, deep her illness
Time has caught her
And will for all reasons take her

In the still light of dawn, she dies 
Helpless hands soul revealing 
Like leaves we touch, we learn
We once knew the story
As Winter calls he will starve 
All but to see the stone be life

Now Roan no more tears
Set to work his strength
So transformed him
Realizing a form out of stone, his work, 
So absorbed him.

Could she hear him, could she see him
All aglow was his room dazed in this light   
He would touch her, he would hold her
Laughing as they danced
Highest colours touching others

Did her eyes at the turn of the century
Tell me plainly, when we meet, 
How we’ll love, 
Oh, let life so transform me.

Like leaves we touched, we danced
We once knew the story
As autumn called and we both 
Remember all those many years ago
I’m sure we know

Was the sign with a touch
As I kiss your fingers
We walk hands in the sun
Memories when we’re young
Love lingers so.

Was it sun thru the haze
That made all you looks 
As warm as moonlight
As a pearl deep your eyes
Tears have flown away
All the same light

Did her eyes at the turn of the century
Tell me plainly
When we meet how we’ll look
As we smile time will leave me clearly

Like leaves we touch, we see
We will know the story
As Autumn calls we’ll both remember
All those many years ago.


ID:  668336
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 25.05.2016 21:38:38
© дата внесення змiн: 25.05.2016 21:38:38
автор: Harry Nokkard

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (293)
В тому числі авторами сайту (2) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
Синонім до слова:  Церата
Neteka: - Вощонка
Синонім до слова:  Церата
dashavsky: - Клейонка.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Церата
Юхниця Євген: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Neteka: - Писана
x
Нові твори
Обрати твори за період: